Передноворічні свята, усі отримують подарунки, радіють, хоч погода зовсім не зимова і зовсім не святкова, адже без снігу й зима не зима.
Сірі, запльовані і засмічені вулиці віддалених від центру мікрорайонів наганяють сум і зовсім не святкові роздуми. Сьогодні побували з Андрієм Ахмедовим у фабричному мікрорайоні.
На фото - вулиця, яка носить ім'я В'ячеслава Чорновола. Мабуть не про таке майбутнє для України мріяв цей видатний політичний український діяч ,який виборював нашу з вами Незалежність. Але як кажуть, природа у нас гарна, а з людьми не поталанило. Поряд з гаражним кооперативом, у якого є свої контейнери для сміття, місцеві мешканці утворили стихійне сміттєзвалище. Напевно, як завжди, думали, що настане зима і увесь непотріб притрусить сніжком - очі не бачать, то здається, що проблеми й нема. Але із снігом нам цього року також не поталанило. Отож мусимо дивитися на те, що творять, вірніше, витворяють, наші несвідомі співгромадяни.
А останнє фото - місцева "страшилка" - багато років недоруйнована вечірня школа. Ніби і власник у неї є, а господаря як не було, так і нема. Стоїть, лякає своїм виглядом перехожих, хоча поряд - сучасний готель, куди приїздять іноземці, зокрема, з Швейцарії - найуспішнішої країни Європи і світу. Уявляєте, що вони про нас розказують удома після повернення у свою чисту і благополучну Швейцарію? Що ми дикуни і варвари?
Ні, у нас війни не було, навіщо нам війна, коли місцеве населення саме може чудово зруйнувати, розтрощити, розікрасти і засипати сміттям. Через те так і живемо.
вологість:
тиск:
вітер: