На сьогодні, як і було домовлено, ми разом з працівниками лісгоспу зібралися, щоб прибрати пляж  біля мосту через Здрівлю, адже це одне з найулюбленіших місць відпочинку малинчан.  

Якщо хтось звернув увагу, я розмістила  попередню інформацію не лише в блозі, а й на своїй  сторінці в контакті з надією, що уся «небайдужа» спільнота долучиться до нашої акції допомоги лісівникам. ТА ДЕ ТАМ. Із усіх небайдужих нас було лише двоє – я і Коля Василенко, також член ініціативної групи МалинЕкоФесту. Звісно, підготовка до свят,  усі зайняті і все таке. Проте думаю, годину-дві можна завжди знайти, щоб відірватися від дивану і улюбленого серіалу і вийти на свіже повітря, принісши користь рідному місту. Я розумію, чому ми так живемо, бо небайдужі лише на словах, щодо дій – тут завжди велика проблема, говорити – не мішки носити.

 Я спізнилася на 10 хвилин, бо йшла пішки через ліс, який вкотре вразив стихійними смітниками з боку мікрорайону «банкнотки» і поваленими величезними соснами на дорозі, які ніби втративши останню надію на людський захист, вже самі полягали через дорогу «живими» шлагбаумами, отож жодна  машина тепер там точно не проїде ще дуже довго.

Ще не було на світі жодного народу,

Щоб перекроїв нанівець природу,

Природа ж, дійде як до краю

І людство на своїм шляху змітає.

Взагалі складається враження, що цього року  сама природа збунтувалася проти людей і досить красномовно «натякнула», що варто їй серйозно розсердитися, від нас не лишиться й мокрого місця. А ви думали якось інакше?

… У нас були паперові мішки, лісівники привезли з собою граблі та рукавички. Отож разом (6 працівників лісгоспу, серед них наша знайома, єдина жінка  Сивко Ольга Володимирівна)  ми вигребли практично  усе, що накопичилося на пляжі напевно ще з осені. Не буду перелічувати, яке сміття залишають після себе малинчани, від однієї цієї теми вже  починає нудити. А лісівники несуть відповідальність за чистоту на своїй ділянці лісу, і питатимуть з них, а не з тих, хто не має голови, проте має гроші, щоб витратити їх на горілку чи пиво, і розпивши їх у компанії на природі, тут же залишити після себе увесь непотріб, або ще «краще» - вивезти половину  хатнього господарства у ліс.  А сміття, до речі, є однією з причин лісових пожеж.

 Поговорили про санкції. Але коли мова йде про штрафи, по-перше, сума штрафу просто смішна – 51 гривня, і її треба переглядати у бік серйозного збільшення, а по-друге, у маленькому місті, де усі одне одного знають, завжди складно штрафувати кума, свата чи брата. Це просто не прийнято. А шкода. Через те і потерпаємо від засміченості і безгосподарності, і щовесни витрачаємо бюджетні кошти не на розвиток міста, а на прибирання і вивезення сміття. Так, ніби самі не розуміємо, що це «гроші на вітер».   Проте не хочеться про сумне.

Під час розмови з лісівниками дізналася, що у лісництві працюють і жінки,  наступною темою ймовірно буде інтерв’ю з жінками-лісівниками, яких лише дві, і вони, за словами Ольги Володимирівни, справляються зі своїми обов’язками не гірше за колег-чоловіків, а деколи навіть і краще за них.

Отож зараз пляж чистий, вивезено 50 паперових мішків зі сміттям (на жаль, не узяла з собою фотоапарат), та чи буде він чистим після свят? Хочеться сподіватися.

Ще раз хочу нагадати про обережність поводження з вогнем у лісі – це небезпечно і для людей, і для лісу. Не розпалюйте вогнищ у лісі, не залишайте недопалків, не вивозьте сміття. Чисто там, де не смітять. Гарно і затишно  там, де дбають.  

І на останок – як завжди, пісня від мене.

Гарних травневих свят і безалкогольного змістовного відпочинку! Дружіть з розумом, відпочивайте з душею, бережіть себе і природу!

Ольга Гура