Facebook 

 

Напишіть нам   Реєстрація    Вхід

Як писали диктант єдності у Нових Вороб'ях. ФОТО

17.07.2014
«Він і сьогодні сміється разом з нами»

15_0.preview

Василь Юхимович народився в мальовничому селі Сингаї Коростенського району, що на Житомирщині. Закінчив Вінницький педінститут. У 1941 році був мобілізований на фронт, а друкуватися почав ще на шпальтах дивізійної газети, яка виходила при штабі 1-го Українського фронту.

Нагороджений медалями та Почесними Грамотами Президіï Верховноï Ради Украïни та Чувашіï. З 1956 р. – член Спілки письменників. Автор більше як 20 книг поезій. Гуморист, публіцист. Перекладав поезії Єсеніна, Омара Хайяма, Янки Купали, Роберт Бернза. Заслужений працівник культури, заслужений діяч мистецтв Украïни, лауреат літературних преміï «Пам'ять» та преміï імені Остапа Вишні. Був активним членом міжнародної громадської організації «Земляцтво житомирян» у Києві.

Разом з композитором І. Шамо до фольк-опери «Ятранські ігри» написав 30 поетичних картин з народного життя. З О. Яківчуком написав симфонію-реквієм «Тридцять третій». На вірші поета є ціла низка пісень, які є в репертуарі багатьох колективів і виконавців. Пісня «А льон цвіте синьо, синьо…», створена разом з народним артистом України, художнім керівником ансамблю пісні й танцю «Льонок» з Житомира Іваном Сльотою, вже давно сприймається як народна.

І ось 12 липня саме з неї й розпочалося літературне свято «Він і сьогодні сміється разом з нами», яке відбулося на садибі-музеї Василя Лукича, з нагоди його 90-річчя. Сюди прибули радник голови Житомирської ОДА, очільник обласної організації «Просвіта» Станіслав Васильчук, перший заступник голови Житомирської облради Володимир Арешонков, Коростенський міський голова Володимир Москаленко, заступники голів Коростенської райради та РДА Василь Клименко і Катерина Скляревська, голова селищної ради Володимир Антонюк, журналісти, письменники, учасники літературних об`єднань області, лауреати премії імені славетного ювіляра. Їх зустрічали старенька ошатна хатина, яскраві мальви та жовтно-гарячі чорнобривці під її синіми віконцями та привітні сільчани. І кожен з присутніх цього дня прагнув сказати хоча б кілька слів, згадати той чи інший факт знайомства з майстром пера.

Віктор ВАСИЛЬЧУК, письменник, організатор свята, ініціатор створення хати-музею, фундатор премії імені В. Юхимовича: „Василь Лукич увійшов у моє життя зовсім несподівано, коли зголосився написати рекомендаційний лист на вступ до письменницької спілки. А скільки знакових подій у нашому місті пощастило провести разом з ним. І завжди він був, ніби батько… І тепер, коли ми проходимо через низенькі двері до цієї понад столітньої хатини, то мимоволі вклоняємося величі й таланту славного земляка”.

Ведуча свята Наталія Тетерук надає слово міському голові В. Москаленку, який вручає грамоти поетесам Оксані Геращенко, Тетяні Микитчук, підприємцю Володимиру Козиренку (активно сприяє відродженню музею). Катерина Скдяревська і Василь Клименко вручають грамоти голові селищної ради Володимиру Антонюку, підприємцям Валерію Фещенку і Петру Лук’яненку, які вже чимало зробили для становлення тутешнього музею. Линуть і линуть над сингаївськими садами щирі слова…

Тетяна МИКИТЧУК, лікар з Коростеня, лауреат премії імені В. Юхимовича (2008 р.): „/Ми з Вами, Лукичу, поліщуки!//З країв, де пісня в кожному струмочку,//Де поле мріє про лляну сорочку//І влітку одягає залюбки./”
Михайло ПАСІЧНИК, голова ЖОО НСПУ, лауреат премії імені В. Юхимовича (2008 р.): „Я особисто, на жаль, не знав Василя Лукича, хоча завжди мріяв познайомитися з ним… Я хотів би, щоб вдячний учень Віктор Васильчук, який чимало уже зробив для вшанування пам`яті свого вчителя, зібрав матеріал для книги спогадів, і ми теж би долучилися до її створення”.

Василь ДОВЖИК, заслужений діяч мистецтв України, лауреат премії імені В. Юхимовича (2008 р.): „Я вийшов сюди для того, щоб подякувати саме місцевій владі, яка підтримує такі ось гарні ініціативи наших письменників, яка підтримує культуру, бо без неї не буде і нас. А про Василя Лукича скажу, що він був на диво всюдисущим, кличуть на радіо – піде, на вечір – будь ласка, і навіть до „Енею” заходив… Він і мені допоміг стати на ноги, як письменнику”.
Пилип ЮРИК, поет із Запоріжжя, лауреат премії імені В. Юхимовича (2012 р.): „Привіт вам усім від „Веселої Січі” імені Петра Ребра! Він дружив із Василем Лукичем. Я поставив колись перед собою питання, а що ж я можу зробити для вшанування його пам`яті? Тож зробив гумористичну рубрику на „Письменницькому порталі” і виставив туди твори Юхимовича. Він був і гарним гумористом”.

Вадим КАРПЕНКО, прозаїк з Києва, лауреат премії імені В. Юхимовича (2013 р.): „Мені дуже приємно стояти тут, усвідомлюючи, що мій батько Микола добре знав Василя Лукича. Вони не раз бували разом на різних літературних заходах, хоча й відносилися до різнопланових письменників, але їх єднав добрий і щирий гумор. І я певен, що не було б їх, і в мене не було б величезного оптимістичного заряду на творчість”.

Олександр ЛУКЯНЕНКО, поет з Полтави, лауреат премії імені В. Юхимовича (2013 р.): „Прокинувшись першого липня, взявся за вишивання портрета Юхимовича, а потім якось відклав це, а коли одержав запрошення приїхати до Коростеня, за кілька вечорів завершив його і хочу подарувати цю роботу музею. Не судіть суворо, тут і хата, і льон цвіте, і ноти „Журавки”, адже я саме через Раїсу Кириченко, яка виконувала цю пісню і прийшов до творчості. Мені дуже приємно бути тут і слухати такі гарні слова про корифея”.

Василь СТАШУК, поте з Брусилова, лауреат премії імені В. Юхимовича (2013 р.): „Я привіз низький уклін з батьківщини Івана Огієнка льоноцвітній землі, де народився величний Василь Юхимович. Правда, вже немає тих льонів давно, але пісня, що стала народною, буде співатися вічно. Дай Бог нам такого натхнення, як у нього було! Добре, що є ще такі люди, як Віктор Васильчук, який тут підтримує дух і пам'ять поета. Слава Україні!”.

Під час свята виступили і прочитали свої твори Галина Цепкова з Коростеня, Олег Буцький з Малої Зубівщини, Анатолій Клюско з Новограда-Волинського, Ілля Існюк з Олевська, Володимир Білобровець, Марія Пономаренко, Анатолій Сірик з Житомира, Микола Скуратівський з Малина, Валентина Євтушенко з Овруча, професор Житомирського держуніверситету імені І. Франка Петро Білоус та інші. А завершилося все надзвичайно гарною піснею „Україно, зорі твої сині” у виконанні спеціаліста відділу культури Коростенської РДА.

Насамкінець варто подякувати Коростенським міськраді і райраді та народному депутату України В. Пехову, а також відділам культури й туризму Коростенських міськвиконкому та РДА (Л. Беркович, Л. Бондар), які посприяли, щоб свято відбулося. А воно таки пройшло пишно й піднесено, бо Василь Лукич Юхимович і сьогодні сміється разом з нами.

Світлана ЮЛІНА. Фото автора.

← До нових записів
Поділитися:

Коментарі

Логін: *
Пароль: *
Коментар: *
Відмінити
* Необхідна інформація
2014.07.30 11:48 -
admin (1)
0 0
гарна стаття
Відповісти