Кожного ранку, йдучи на роботу, звертаю увагу на дітей, які ледь прокинувшись, тримають у руках цигарку,

Дійсно, торгові заклади, кафе, нерідко розташовані біля коледжів, технікумів, ПТУ, вузів Житомира і шкіл. Діти там спокійно купують «класні, вставляючі» напої, цигарки.

Один знайомий розповів, що під час великих перерв поблизу їхнього навчального закладу окрім цигарок, кави, пиріжків, студенти можуть придбати й… горілку, пиво…

Обійшовши вулиці Житомира, ще раз пересвідчився в тому, що проблема існує. Торгові точки є неподалік міських шкіл №№16 та 28, що на Крошні, а також Житомирського агротехнічного коледжу, на тролейбусній зупинці «Торгово​економічний коледж» на вулиці Черняховського. І їх часто відвідуюють студенти та учні. Хтось дозволив торгувати пивом, цигарками навпроти гуртожитку фізико​математичного факультету ЖДУ імені Івана Франка. Видно, батьки міста й підприємці не зовсім розуміють, що керуючись наживою, гублять підростаюче покоління.

Дивує й доволі незвичний архітектурний ансамбль біля цілого комплексу студентських гуртожитків держуніверситету, ЖНАЕУ, інституту медсестринства та Житомирського автодорожнього коледжу Національного транспортного університету на вулиці Великій Бердичівській, де побудували кафе.

— Спиртні напої у цьому закладі ніби не продають, хоча гори порожніх пляшок тут прибирають щодня, — сказала вахтер гуртожитку автодорожнього коледжу Алла Купріянова. — Закривається цей заклад о 23​ій годині. Після частих «посиденьок» відвідувачів залишки їжі, сміття, папірці, пляшки, недопалки доводиться прибирати біля клумб гуртожитку студентам.

А про таку візитівку нашого міста, як парк культури і відпочинку імені Ю.Гагаріна, годі й говорити. Він давно перетворився на справжню Мекку для студентів, які під час занять і перерв купують тут у магазинах і з рук цигарки, пиво, слабоалкогольні напої. А чи не абсурдною є ситуація, коли навпроти плавального басейну «Авангард», де тренерами активно пропагується здоровий спосіб життя, розкошує намет однієї з відомих пивних компаній, а за 50 метрів від приміщення архіву управління освіти Житомирської міської ради та центрального стадіону — ще одна пивнушка? На вулиці Льва Толстого також є ряд кіосків, магазин та бар, де рікою ллються пиво і міцніші спиртні напої, можна вільно придбати й цигарки. Тим часом через дорогу — гуртожиток і один із навчальних корпусів Національного агроекологічного університету… І таких місць можна назвати багато.

«Ми стали заручниками невиконання у нашому місті Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо обмеження споживання і продажу пива та слабоалкогольних напоїв», який набрав чинності ще 11 лютого 2010 року, — сказав голова профкому студентів, викладач Житомирського автодорожнього коледжу Національного транспортного університету Валерій Горб. — Приватні підприємці, схоже, свідомо порушують норми чинного законодавства, продовжуючи наповнювати власні кишені, бо відчувають безкарність і вседозволеність. То яку користь студентам дають бесіди на виховних годинах і на заняттях про здоровий спосіб життя, дотримання законів України чи культуру поведінки, коли вони на власні очі щодня переконуються у протилежному?».

Тож не дивно, що наша нація спивається змолоду і серед показників захворюваності лідирує рак, котрий спричиняє куріння. Невже не можна врегулювати і проконтролювати видання дозволів на відкриття магазинів, кіосків, кафе, які згубно впливають на молодь?

Не з кращих ситуація і в Малині, де також багато торгових точок розташованих біля шкіл. Часто під час перерви між уроками можна побачити учнів, які «по-дорослому» палять, запиваючи слабоалкогольними напоями, пивом. Таку картину можна побачити в парку культури і відпочинку, біля «трьох ларків», «скуповуються» учні і біля ЗОШ №3, ховаючись потім попихтіти в двори поблизу управління статистики, до лазні тощо. У селах ситуація трішки спокійніша тому, що заядлі курці купують цигарки заздалегідь, а не бігають в магазини, до магазинів бігають лише молодші школярі за «улюбленими» жуйками, печивом, чіпсами, сухариками, солодкою водою тощо. А батьки, певно, давали ж гроші на булочку із соком… І не поставиш біля кожного такого торговельного закладу вчителя, бо діти зараз грамотні, сучасні, прогресивні…

Не вщухають розмови і обурення малинчан і про спорудження кафе на кожному кроці. Скажімо, поряд із приміщенням «білого дому» красується один із закладів, де любителі «добре посидіти» можуть у будь-який час відвести душу. Про те, що у нас «все для людей» свідчить і той факт, що нещодавно поряд із адміністрацією з’явився вагончик «Житомирського лікеро-горілчаного заводу». І таких прикладів можна навести чимало, де в Малині, місті обласного підпорядкування, замість впорядкування вулиць, парку, який за радянських часів вважали справжньою окрасою міста, своєчасного вивозу сміття тощо переймаються очевидно збільшенням пивно-розливальних закладів, щоб «легше жилося людям».