Вже  давно не секретом є те, що  Малин брудне місто  з купами смітників, які за роки незалежності стали “окрасою” міста. І замість того, щоб зводити пам'ятки культури, ми зводимо купи сміття на згадку нащадкам. Це не турбує а ні жителів, а ні владу. І ніякі екологічні ініціативи не взмозі подолати безгосподарність та бездарність очільників міста та комунальних служб. Але чи є бажання працювати на благо міста в наших керманичів? Чи дійсно питання краси нашого міста лежить в грошовому еквіваленті? Чи все на справах  сходиться з тим, що на словах  управлінців ЖКГ?

Жителі мікрорайону “аеродром”, поблизу вулиці Романенко, неодноразово звертались до пана Стурчака, директора КП “Благоустрій” з приводу зрізання аварійних дерев  на єврейському кладовищі, Був випадок, коли одне дерево  вже впало, здається, стара береза, і жертвою її мало не стала дитина, яка бавилась поряд. Про ситуацію з аварійними деревами кілька років підряд місцеві жителі повідомляли у міську раду, проте ніхто не поспішає їх зрізати.

Цього року на благоустрій і прибирання виділили з міського бюджету майже 200 тисяч гривень — це офіційна інформація міської ради. Чи не можна було б з цієї суми спрямувати хоч трохи та впорядкувати старий цвинтар та позрізати дерева?

Управління ЖКГ та КП “Благоустрій” знайшли досить цікаву відмовку для жителів, що  екологічна інспекція не дає  погодження на зрізання дерев. Та от з “екологією” дану змову держслужбовці не погодили. Виявляється, що ніхто запитів на екологічну інспекцію не писав, і це було новиною для екологів. А загалом, то й погодження не потрібно, оскільки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2006 р. № 1045 “Про видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах” - пункт  9. “Видалення зелених насаджень на території меморіального комплексу та кладовищі здійснюється за рішенням балансоутримувача без сплати їх відновної вартості.”

Тобто людей просто “водять за носа”. КП “Благоустрій” відповідно до законодавства може хоч завтра прибрати дерева  та просто ніхто їх зрізати не те що  не може, просто -  не хоче. І їм всеодно, що може загинути людина при падінні дерева, високопосадовці просто плюють на могили, де поховані жителі міста.  І нехай вже поховання старі, але  ці ж люди теж заслуговують на світлу память. Виходить так, що від  падінь  дерев нас прийдеться копати нові могили, спрочатку жертвам, що попадуть під дерево, а потім і кожному відповідальному очільнику за їх зрізання.