А чому саме зараз розпочалися роботи на «Калюжі»?
Тому, що 2 січня 2019 року набрало сили рішення Господарського суду Житомирської області
Виявляється "БМ Граніт-У" півтора року боролося «за своє» в судах. Понад 50 документів у судовому реєстрі. І при цьому здивовані обличчя деяких чиновників...
Номер судової справи 906/679/17 шукати ТУТ
Далі судове рішення, схоже, що остаточне. Складне чтиво, але подаємо, як є.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"29" листопада 2018 р. м. Житомир Справа № 906/679/17
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Маріщенко Л.О.
секретар судового засідання: Малярчук Р.А.
за участю представників сторін:
Прокурор: Вихрестюк О.Л.
від позивача -1: Файчук Т.А. довіреність від 30.10.2018
від позивача -2: не з'явився
від відповідача: Сачок А.В., ордер ЖТ 46830 від 27.06.2018, Ліпська-Романченко Г.Д., ордер ЖТ № 14785 від 30.10.2018;
від третьої особи -1: не з'явився
від третьої особи -2: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Коростишівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі
1)Житомирської обласної ради
2) Державної служби геології та надр України до Товариства з обмеженою відповідальністю "БМ Граніт-У" за участі третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача :
1) Малинської районної державної адміністрації
2) Українківської сільської ради Малинського району
про припинення права користування надрами
Прокурором пред'явлено позов про припинення права користування надрами відповідачем, що надано Товариству з обмеженою відповідальністю "БМ Граніт-У спеціальним дозволом на користування надрами №4509 від 21.11.2007, виданим Міністерством охорони навколишнього природного середовища України.
Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що спеціальним дозволом користування надрами №4509 від 21.11.2007 товариству "БМ Граніт-У" надано право на користування надрами в частині видобування корисних копалин, однак майже за 10 років надрокористувач дозвільні документи не оформив, господарської діяльності не здійснює, що суперечить інтересам держави та територіальної громади, які не отримують очікуваний прибуток.
Ухвалою від 04.08.2017 суд залучив до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача : Малинську районну державну адміністрацію та Українківську сільську раду Малинського району.
Рішенням господарського суду Житомирської області від 04.10.2017 року у справі № 906/679/17 позовні вимоги Заступника керівника Коростишівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Житомирської обласної ради та Державної служби геології та надр України до Товариства з обмеженою відповідальністю "БМ Граніт-У" за участі третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача : Малинської районної державної адміністрації та Українківської сільської ради Малинського району про припинення права користування надрами, що надане Товариству з обмеженою відповідальністю "БМ Граніт-У" спеціальним дозволом на користування надрами № 4509 від 21.11.2007 виданим Міністерством охорони навколишнього природного середовища України - відмовлено.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 04.12.2017 по справі № 906/679/17 апеляційну скаргу Заступника прокурора Житомирської області залишено без задоволення. Рішення господарського суду Житомирської області від 04.10.2017 року у справі №906/679/17 залишено без змін.
Постановою Верховного суду від 27.06.2018 постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 04.12.2017 та рішення господарського суду Житомирської області від 04.10.2017р. у справі № 906/679/17 скасовано. Справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Житомирської області.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 31.07.2018 справу № 906/679/17 передано на розгляд судді Маріщенко Л.О
Ухвалою суду від 06.08.2018 справу № 906/679/17 прийнято до провадження.
02.10.2018 представником відповідача суду наданий відзив на позов, в якому зазначено, що між ТОВ "БМ Граніт-У" та Державною службою геології та надр України укладено Угоду № 4509 про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин від 17.04.2018 року. Дана угода є додатком до спеціального дозволу на користування надрами, наданого з метою видобування корисних копалин Малинського родовища гранітів (городищенської ділянки) № 4509 від 21.11.2007 року. Додатком 2 до Угоди про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин від 17.04.2018 № 450 є Програма робіт з видобування корисних копалин Малинського родовища гранітів (Городищенської ділянки), внесено зміни до спеціального дозволу користування надрами, змінено строк підготовки матеріалів на отримання земельної ділянки на II-IV квартал 2018 року. відповідно до листа Територіального управління Держгірпромнагляду по Житомирській області вих. № 87/5 від 29.12.2009 р. відведення земельної ділянки для розробки родовища заблоковано розпорядженням КМ України від 10.04.2008 року № 610-р, введено заборону на вилучення земельних ділянок лісового фонду із зміною їх цільового призначення. Вказане розпорядження втратило чинність 14.06.2017 на підставі розпорядження КМУ № 401-р.
Також, відповідач вказує, що посилання прокуратури на те, що земельна ділянка площею 19,3001 га, що намічалася для передачі в користування ТОВ "БМ Граніт-У" № 1823487800:05:000:0314 відповідно до класифікації видів цільового призначення - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд підприємствами, що пов'язані з користуванням надрами, затверджено Наказом Держкомзему України № 548 від 23.07.2010 - вказане цільове призначення визначено лише 23.07.2010.
Ураховуючи викладене, відповідач просить відмовити у позові в повному обсязі.
26.10.2018 прокуратором Житомирської області надано суду відповідь на відзив, згідно якої зазначено, що право користування надрами для їх промислової розробки виникає в користувача за одночасною наявності спеціального дозволу на користування надрами, виданого Міністерством охорони навколишнього природного середовища України та акту про надання гірничого відводу, що видається обласною радою. Міністерством охорони навколишнього природного середовища України 21.11.2007 видано ТОВ "БМ Граніт-У" спеціальний дозвіл № 4509 на користування надрами з терміном дії на 20 років на території Житомирської області, Малинського району за 0,5 км на північний схід від с. Городище на Городищенській ділянці Малинського родовища, площею 18,3 га, який погоджений Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища у Житомирській області та Держгірпромнаглядом України. У подальшому рішенням Житомирської обласної ради № 638 від 15.08.2008 ТОВ "БМ Граніт-У" надано гірничний відвід під видобування гранітів в якості сировини для виробництва щебеню будівельного, каменю бутового і заповнювачів для важкого асфальтобетону Малинського родовища (ділянка Городищенська) граніту на землях запасу української сільської ради Малинського району терміном дії 19 років і 4 місяці на площу 26,9 га.
Однак, відповідач не приступив до видобування гранітів упродовж майже 10 років. Прокурор посилається на те, що відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 26 КУпН передбачено, що право користування надрами припиняється у разі, якщо користувач без поважних причин протягом двох років не приступив до користування надрами, а тому вимоги прокурора про припинення права відповідача на користування надрами є цілком обґрунтованим.
Ухвалою суду від 30.10.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Прокурор та представник позивача 1 позов підтримали в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві.
Представники відповідача позов не визнають та просять відмовити в його задоволенні.
Представники відповідача-2 та третіх осіб в судове засідання не з'явились, причин неявки суду не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, які містяться в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представників позивача -1 та відповідача, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Коростишівська місцева прокуратура звернулася до суду в інтересах держави в особі Житомирської обласної ради (далі - Позивач-1) та Державної служби геології та надр України (далі - Позивач-2) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БМ Граніт-У" (далі - Відповідач) про припинення права користування надрами, що надане Відповідачу спеціальним дозволом на користування надрами №4509 від 21.11.2007.
В обґрунтування позовних вимог Прокурор зазначив, що спеціальним дозволом користування надрами №4509 від 21.11.2007 Відповідачу надано право на користування надрами в частині видобування корисних копалин, однак майже за 10 років надрокористувач дозвільні документи не оформив, господарської діяльності не здійснює, що суперечить інтересам держави та територіальної громади, які не отримують очікуваний прибуток. Відповідачу було відмовлено в погодженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки, у зв'язку, серед іншого, з відсутністю дозволу на розробку цієї технічної документації. В подальшому Відповідач не звертався за отриманням земельної ділянки в законному порядку, що свідчить про відсутність інтересу до розробки надр.
Судом під час розгляду справи встановлено, що Міністерством охорони навколишнього природного середовища України 21.11.2007 Відповідачу видано спеціальний дозвіл №4509 на користування надрами (видобування граніту) з терміном дії на 20 років на території Житомирської області, Малинського району за 0,5 км на північний схід від с.Городище на Городищенській ділянці Малинського родовища, площею 18,3 га за відсутності розробки, який погоджений Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища у Житомирській області та Держгірпромнаглядом України.
Укладеними 21.11.2007 між Відповідачем та Міністерством охорони навколишнього природного середовища угодою від 21.11.2007 та між Позивачем-2 і Відповідачем 03.03.2014 угодою про умови користування надрами з метою видобування гранітів Малинського родовища (Городищенська ділянка), які є невід'ємними частинами спеціального дозволу на користування надрами №4509 від 21.11.2007 передбачено, що надрокористувач (Відповідач) повинен здійснювати розробку Ділянки надр у відповідності з основними умовами, викладеними в цих угодах.
До угод додані програма робіт з введення в експлуатацію Малинського родовища гранітів (Городищенська ділянка) та програма робіт з видобування корисних копалин Малинського родовища гранітів (Городищенська ділянка) в експлуатацію, які передбачають конкретні роботи, заходи і строки їх виконання для реалізації вимог укладених угод.
Звертаючись до суду з позовом, Прокурор послався на те, що Відповідачем не надано доказів виконання ним угод від 21.11.2007 та 03.03.2014, які є додатками до спеціального дозволу, майже за 10 років Відповідач дозвільні документи не оформив, відповідної господарської діяльності не здійснює. На підтвердження своїх доводів Прокурор додав до матеріалів справи: 1) лист територіального управління Держгірпромнагляду у Житомирській області від 20.07.2015, що Відповідач з 2007 року не звертався за погодженням плану розвитку гірничих робіт на території Малинського району; 2) листи третьої особи-1 від 08.02.2017 та третьої особи-2 від 14.07.2015, на території яких знаходиться родовище відповідача, що він до використання надр не приступав, будь-яку діяльність не проводить, договір оренди земельної ділянки не укладено, керівні органи на території і за юридичною адресою відсутні; 3) дані Малинської об'єднаної ДПІ від 08.07.2015, що відповідач діяльність по користуванню надрами не здійснює (згідно поданої звітності), плату за користування надрами та земельною ділянкою не сплачує; 4) експертний висновок геологічної експертизи №2 від 05.02.2014, проведений ДНВП "Держгеоінформ України", яким встановлено, що відповідач не приступив до експлуатаційних робіт на родовищі у зв'язку з затримкою оформлення земельного відводу.
Проаналізувавши матеріали справи суд дійшов таких висновків.
Відповідно до п.3 ч. 1 ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити позов, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, п. 27).
Суд звертав також увагу на категорії справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Зокрема, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, п. 35) ЄСПЛ висловив таку думку (у неофіційному перекладі):
"Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".
Водночас, ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо Суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.
У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.
З огляду на вищенаведене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження зміст п. 3 ч. 1 ст.131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.
Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).
Положення п. 3 ч. 1 ст.131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 цього Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття "інтерес держави".
У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п. 4 мотивувальної частини).
Ці міркування Конституційний Суд зробив у контексті офіційного тлумачення Арбітражного процесуального кодексу України, який уже втратив чинність. Однак висловлене Судом розуміння поняття "інтереси держави" має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону "Про прокуратуру".
Відтак, Суд вважає, що "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.
У справі, що розглядається, прокурор обґрунтував наявність "інтересів держави" у порушенні відповідачем ст. 24 Кодексу України "Про надра" оскільки мета спеціального дозволу на користування надрами в частині видобування корисних копалин не досягнута, правовстановлюючі документи та інші дозвільні документи надрокористувач не оформив, господарської діяльності не здійснює.
Таким чином, утримання родовищ надр відповідачем, який майже 10 років так і не розпочав видобуток надр, до часу закінчення терміну дії спеціальних дозволів на користування надрами, а саме до 2027 року, суперечить інтересам держави та територіальної громади, які не отримують очікуваний прибуток від пов'язаної із використанням надр діяльності. У випадку не припинення права користування надрами відповідача, держава і Житомирська обласна рада буде позбавлена права до 2027 року передати ці надра іншому суб'єкту , який мав би можливість та ресурси ефективно використовувати надра і добувати корисні копалини, або в інших цілях
Пункт 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції передбачає можливість представництва прокурором інтересів держави у виключних випадках. Тому необхідно з'ясувати, що мається на увазі під "виключним випадком" і чи є таким випадком ситуація у справі.
Аналіз ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:
(1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;
(2) у разі відсутності такого органу.
Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Суд звертає увагу, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.
У справі, що розглядається, прокурором в позовній заяві зазначено, що відповідно до ст. 16 Кодексу України "Про надра" спеціальні дозволи на користування надрами у межах конкретних ділянок надаються центральним органом виконавчої влади , що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.
Таким органом, станом на дату видачі відповідачу спеціального дозволу на користування надрами згідно з Положенням про Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, затвердженим постановою КМУ від 02.11.2006, було Мінприроди.
В подальшому, Указом Президента України від 06.04.2011 № 391/2011 затверджено Положення про Державну службу геології та надр України, а 30.12.2015 постановою Кабінету Міністрів України № 1174 затверджено чинне Положення про Державну службу геології та надр України, яка на сьогодні є центральним органом виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.
Ураховуючи викладене, і як зазначає сам прокурор, право на позов з підстав визначених прокурором в позовній заяві станом на дату його подання має Державна служба геології та надр України, яку визначено другим позивачем за цим позовом.
При цьому Державна служба геології та надр України не повідомила причин, які перешкоджають їй самостійно захистити її інтереси , які збігаються з інтересами держави. Прокурор теж не з'ясував цих причин і не повідомив їх суду. Відтак, прокурор звернувся з позовом до суду з представництвом в інтересах держави в особі позивача-2 всупереч листа останнього щодо підстав припинення прав користування надрами та у порядку, передбаченому Кодексом України про надра та Законом України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".
З огляду на це, суд вважає, що у справі не було передбачених законом виключних випадків, коли прокурор може звернутися до суду за захистом інтересів держави.
У ч. 4 ст. 23 Закону "Про прокуратуру" передбачено, що прокурор здійснює представництво інтересів … держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Відповідно до ст. 26 Кодексу України про надра право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку. При цьому питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку.
Судовий порядок припинення права користування надрами покликаний забезпечити гарантії прав надрокористувача, судовий контроль за "втручанням" в його права. В усіх випадках, визначених законом, коли користувач не згоден з припиненням користування, позбавлення права користування надрами відбувається в судовому порядку за позовом відповідного органу, зверненим до надрокористувача.
Відповідно до п. п. 9, 10, 13, 19 ч. 3 Положення про Державну службу геології та надр України відповідно до покладених на неї завдань вона: видає в установленому порядку спеціальні дозволи на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами); зупиняє та анулює в установленому порядку дію спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), поновлює їх дію у разі зупинення; складає у межах повноважень, передбачених законом, протоколи про адміністративні правопорушення, розглядає справи про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення; вирішує спори з питань користування надрами у порядку, встановленому законодавством.
З наведеного слідує, що при виявленні випадків порушень у сфері використання надр Державну службу геології та надр України має право звернутися до суду в інтересах держави.
Дані обставини також підтверджуються листом Державної служби геології та надр України направленого на адресу прокуратури Житомирської області, в якому Державна служба геології та надр України повідомляє, що станом на 26.01.2017 вона не зверталась до суду з позовом щодо припинення права користування надрами ТОВ "БМ Граніт -У". Також, Державна служба геології та надр України в даному листі повідомляє прокуратуру Житомирської області, що у випадку виникнення підстав для припинення права користування надрами, зокрема, ТОВ "БМ Граніт-У", передбачених кодексом України про надра та Законом України " Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", Державною службою геології та надр України буде розглянуто питання про звернення до судових органів із відповідним позовом.( т.1 а.с.107)
Таким чином, суд вважає, що звертаючись з даним позовом до суду, прокурором не доведено, що Державна служба геології та надр України не здійснює або неналежним чином здійснює свої повноваження щодо захисту інтересів держави. Дані не доопрацювання прокурора оцінюються судом як необґрунтованість підстав для представництва інтересів держави в суді.
Отже, беручи до уваги те, що прокурором не обґрунтовано наявність виключного випадку для здійснення прокурором представництва інтересів держави у даній справі, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову за безпідставністю такого звернення до суду з позовом.
Витрати зі сплати судового збору покладаються на прокуратуру згідно вимог ст. 129 ГПК України.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 10.12.18
Суддя Маріщенко Л.О.
Віддрукувати:
1 - в справу
2 - прокуратура Житомирської області (рек. з повід.)
3 - Коростишівська місцева прокуратура ( рек. з повід. )
4 - Житомирська обласна рада (рек. з повідом.)
5 - Державна служба геології та надр України (рек. з повідом.)
6 - відповідачу (рек. з повідом.)
7 - Малинська районна державна адміністрація (рек. з повідом.)
8 - Українківська сільська рада Малинського району (рек. з повідом.)
ПО ТЕМІ Малинська "калюжа" під прицілом прокуратури
* * *
Підпишіться на нашу сторінку в Facebook
Поділитися:
вологість:
тиск:
вітер: