Про житло для "чорнобильців"

Департамент цивільного захисту населення облдержадміністрації нещодавно провів чергову пряму телефонну лінію з питання забезпечення житлом громадян, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. На дзвінки жителів нашої області відповідала головний спеціаліст відділу з питань подолання наслідків Чорнобильської катастрофи Лариса Мерзлова. На кожне із запитань, з якими зверталися громадяни, Лариса Володимирівна надавала вичерпні відповіді та роз’яснення.

Спілкування з постраждалими мешканцями нашої області (а головним чином зверталися з північного регіону, який зазнав найбільшого лиха) засвідчило: хоч і минуло чимало часу, як сталася аварія, та ще не загоїлися рани в душах, а проблеми не всі ще подолані. Зокрема, й питання з переселенням постраждалих у «чисті» місця досі до кінця не вирішене.

Подзвонила, приміром, на пряму лінію із села Словечного Овруцького району Олександра Гриб. Жінку-переселенку турбує питання пільгового забезпечення її сім’ї житлом у Київській області. Власне житло вона здала на баланс сільської ради й нині мешкає в найманій квартирі в Овручі. Олександра Василівна зареєстрована у пільговій черзі в місті Вишневому Київської області.

Овручанку Валентину Прищепу теж хвилює житлова проблема. Після аварії в Чорнобилі, у 1986 році, сім’ю Валентини Йосипівни евакуювали з села Липських Романів Овруцького району. За власний кошт у 1994 році жінка придбала житло в Овручі й стоїть з того часу на черзі в Овруцькому міськвиконкомі — як потерпіла від Чорнобильської катастрофи й пільговик, який потребує поліпшення житлових умов.

Інвалід Тетяна Дрозд переселилася із села Мочульні Овруцького району. Проживає вона тепер у Житомирі й стоїть на пільговій черзі для забезпечення житлом із березня 2008 року. Вона теж подзвонила на пряму телефонну лінію й поцікавилася, коли ж їй, нарешті, нададуть житло. Були дзвінки від людей, які десятиліттями чекають на переселення, обіцяне їм державою, з Ємільчинського району, з Овруча, з обласного центру.

Як роз’яснила тим, хто звертався, Л.В.Мерзлова, щоб забезпечити житлом потерпілих за Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», передбачено, що Кабінет Міністрів України щороку має виділяти кошти обласним держадміністраціям, на території яких переселяються громадяни із зон радіоактивного забруднення. Нашій області в нинішньому році, приміром, для цієї мети передбачено виділити 15 мільйонів 326 тисяч гривень. Згідно з розпорядженням голови облдержадміністрації С.М.Рижука від 17.06.13 №185 ці гроші розподілені між визначеними тринадцятьма розпорядниками коштів — районами та містами, де постраждалі жителі перебувають на квартирному обліку ще з 90-их років. Овруцькій міській раді, де стоять на обліку, до речі, окремі з тих жителів, які звернулися на пряму телефонну лінію, до кінця року буде надано 3500 тисяч гривень.

Нині в 25 населених пунктах другої зони в нашій області продовжують мешкати 426 сімей. А в зоні безумовного (тобто обов’язкового) відселення є 21 населений пункт, у кожному з яких проживають від однієї до 15 родин. Люди тут, по суті, приречені на самовиживання, адже в цих селах відсутня інфраструктура, транспортний і телефонний зв’язок. У Виступовичах Овруцького району — одному із таких населених пунктів, мешкають одинадцять сімей (28 осіб), які мають право на переселення. Хліб у село завозять раз на тиждень, а взимку, в хуртовину, машина з ним узагалі не доїжджає до Виступовичів. Жителька цього села Н.П.Гуня розповіла про те, як живеться тут постраждалим від Чорнобиля. Вона цікавилася, коли ж, нарешті, це переселення станеться?

Звісно, проблема відселення сімей із зазначених пунктів потребує термінового вирішення. Однак є одне «але». Ще у 90-ті роки за державний кошт спорудили 250 будинків садибного типу в селі Несватковому Олександрійського району Кіровоградської області — для організованого відселення сімей із Виступовичів. Та дехто з них, у тому числі й Н.В.Гуня, не погодилися переселятися в спеціально споруджені для них оселі й залишилися на забрудненій радіацією території.

Подібна ситуація — не виняток. Як це не парадоксально, але не всі постраждалі прагнуть залишити своє село, нехай і позначене чорнобильською бідою та небезпечне для здоров’я і життя. Хто зовсім не виїжджає: мовляв, не така страшна та радіація, як це кажуть; інші полишають надані їм на чужині оселі й повертаються туди, де виросли й де поховані їхні діди-прадіди; а треті просто доживають віку на рідній землі. Враховувати ці всі нюанси теж необхідно.

Чимало потерпілих, які дзвонили, тривалий час мешкають в обласному центрі й тут довго стоять на житловому обліку, хоч і пільговики. В Житомирі більше 130 таких сімей-переселенців. За програмою «Забезпечення житлом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», до кінця нинішнього року Житомирська міська рада отримає 3600 тисяч гривень. На виділені кошти планується придбати квартири для тих постраждалих, які потребують поліпшення житлових умов.

Дехто із потерпілих, щоб прискорити переселення в нове житло, а не чекати на нього десятки років у черзі, нехай і пільговій, воліє сам будуватися, взявши земельну ділянку. Овручанин М.Д.Овадчук і собі вирішив так зробити. Микола Данилович звернувся на пряму лінію з приводу виділення земельної ділянки під забудову в Житомирі. Л.В.Мерзлова роз’яснила йому, що постраждалі від Чорнобиля громадяни мають право на позачергове одержання земельних ділянок під індивідуальне житлове будівництво. Сім’я М.Д.Овадчука у зв’язку з переселенням із зони гарантованого добровільного відселення перебуває з березня 1997 року на квартирній черзі в Житомирському міськвиконкомі. Тож виділенням земельної ділянки потерпілому має зайнятися міська рада.

На пряму телефонну лінію надійшли також звернення громадян щодо лікування на чорнобильські кошти. Зазначеною пільгою, як роз’яснили тим, хто звертався, можуть скористатися постраждалі внаслідок Чорнобильської катастрофи, котрі мають захворювання, пов’язані з наслідками аварії на ЧАЕС.

Джерело: Житомирщина, Галина Малин