25 січня народний депутат України Володимир Арешонков з представниками обласних ЗМІ здійснив рейд північними районами Житомирщини (Коростенським, с. Гулянка; Лугинським, с. Жеревці, Запілля, Бовсуни; Овруцьким, с.Острови), побувавши на майданчиках, де «кустарним» способом ведеться виробництво деревного вугілля.
В дорогу депутата, за його словами, покликали масові звернення громадян з приводу задимленості населених пунктів, поряд з якими ведеться відповідне виробництво. Тема нелегального виробництва не нова. Однак, не зважаючи на приписи контролюючих органів, порушені кримінальні справи, вона не втрачає актуальності, адже виробництво набирає масштабів.
Їдкий дим та кіптява, що виділяється з пристосованих металевих цистерн, у прямому розумінні слова отруює життя людей, адже, як правило, такі курильні організовують поблизу населених пунктів на виробничих майданчиках колишніх колгоспів, де є приміщення під склади. Викиди з труб, умонтованих на цистернах, вітром розносяться по селах, продукти згорання осідають на рослинах, вдихаються людьми.
У цьому контексті варто зазначити, що саме по собі «кустарне» виробництво деревного вугілля, за оцінками спеціалістів, є екологічно небезпечним для довкілля і здоров’я людей, особливо небезпечне воно для обслуговуючого персоналу.
Екологи констатують, що випалювання вугілля в більшості випадків здійснюється без наявності відповідних дозвільних документів як на розміщення самого виробництва, так і на виготовлення продукції. Відкритий процес виходу викидів з саморобного устаткування перенасичує атмосферу небезпечними речовинами (оксид натрію, оксид сірки, вуглекислий газ, суспендовані тверді частинки, смоли та ін.).
Одначе висока рентабельність, практично дармова сировина, дешева робоча сила, високий попит і така ж висока ціна на ринку, недосконалість чинного законодавства та обмежені можливості контролюючих екологічних структур (потрібен дозвіл Кабміну на проведення планової перевірки) є тими спокусами, завдяки яким підприємливі ділки провадять виробництво.
Для інформації, паперовий двокілограмовий пакет деревного вугілля коштує від 25 до 40 грн, тонна – 5 тисяч грн. Заробітна плата працівників на таких самопальних курильнях сягає приблизно 3 тис. грн.
На сировині, як ми пересвідчились, добре заощаджують виробники, а постачальники непогано заробляють. Мешканці села Бовсуни Лугинського району якраз під час візиту нардепа Володимира Арешонкова на курильню підвозили підводами до виробничого майданчика деревину. Зізнались, що заробляють за одну «ходку» 150 – 200 грн. За день можна заготовити і продати 3-4 підводи.
Виробники вугілля використовують твердолистяні породи деревини. Щодо Бовсунів, де ми побували, майданчик був закладений лише молодою березою. На запитання, чи не крадене дерево, сільський голова заперечив. За його словами, поряд з населеним пунктом 280 га самозаліснених невитребуваних земельних паїв, тому дармової сировини вистачає, аби було бажання різати і заробляти. Адже ж і сільським мешканцям за щось потрібно жити, а постачаючи сировину виробникам вугілля, за день можна заробити 600 і більше грн.
Зважаючи на вищеперераховані переваги такого «бізнесу», географія функціонування кустарних виробництв постійно розширюється.
Примітно те, що виробництво деревного вугілля відбувається на заліснених територіях, переважно в північних районах області, де є дозові навантаження, пов’язані з наслідками Чорнобильської катастрофи. Люди страждають і від навали бурштинокопачів. Ці фактори, роблять життя людей нестерпним», – констатує парламентарій.
Державна екологічна інспекція у Житомирській області неодноразово припиняла відповідну діяльність та демонтовувала металеві ємності, в яких підприємці виготовляють вугілля. Проводилася і перевірка інформації щодо необлікованих поставок деревини для виробництва вугілля з державних лісогосподарських підприємств області, встановлювалось походження печей.
Лише спільними зусиллями очільників та мешканців територіальних громад, голів райдержадміністрацій, прокуратури, УМВС, фіскальних органів, державних екологічних служб, лісогосподарських підприємств, громадських організацій ми зможемо вирішити дану проблему, – зазначає народний депутат України Володимир Арешонков. За його словами, помічники за його дорученням займаються з’ясуванням наявності відповідних дозвільних документів у тих підприємців, на виробництві в яких депутат побував, адже вони переконували, що ведуть законну діяльність, а їхнє виробництво екологічно чисте.
Також Володимир Юрійович направить ряд звернень до міністерств і відомств щодо посилення природоохоронних заходів та посилення відповідальності за забруднення довкілля, а також щодо легальності поставок на зазначені підприємства лісосировини.
Нардеп закликає громадські організації, у тому числі й екологічні всеукраїнського масштабу, долучитись до вирішення нагальних екологічних проблем та надавати у цьому людям реальну допомогу, а не просто відпрацьовувати зарубіжні гранти, як це часто відбувається.
Гарно говорити і вести статистику проблем та інформувати про них суспільство багато хто у нас може. А зробити конкретні кроки, одержати результат і поінформувати про це людей, чомусь до цього не доходить. І, як правило, активізуються перед виборами, змагаються в красномовстві, аби сподобатись людям. А лише завершується виборча кампанія, не розшукаєш «днем з вогнем» цих народних «захисників», – каже депутат.
Сам Володимир Юрійович підкреслив, що буде застосовувати всі можливі і доступні для нього, як народного депутата, засоби і заходи впливу, аби люди не потерпали від наслідків ведення шкідливого виробництва.
Прес – служба народного депутата України
Володимира Арешонкова
Джерело: www.drevpravda.com
Поділитися:
вологість:
тиск:
вітер:
.png){kind=small}
