Facebook 

 

Напишіть нам   Реєстрація    Вхід

Умілець з Житомира перетворив старенький ІЖ на крутий пікап в американському стилі. ВІДЕО

6.07.2015
Житомирщина

В селі Сушки на Коростенщині вшанували воїнів УПА


5 липня 2015 року в селі Сушки Коростенського району патріоти вшановували борців за свободу України. 60 років тому, 8 липня 1955 року, тут, в селі Сушки по вулиці Рудня, відбувся вирішальний бій останньої боївки УПА на Житомирщині.

Настоятель Свято-Вознесенської української церкви Київського патріярхату в місті Коростені отець Леонід відправив молебень за загиблих повстанців Романа (Володимира Кудрі) та Лиса (Олександра Усача), в честь яких встановлено пам'ятний знак, і за героїв Небесної сотні та воїнів, які загинули в російсько-українській війні.

"Їх називають бандерівцями. То велика гордість, бути бандерівцем. Це воїн, який за свою землю стояв. Земля українська та український народ ніколи не забуде тих воїнів, які віддали життя за кожного з нас, за кожен маленький шматочок нашої землі, бо вона є наша, українська. Український народ буде жити добре, якщо вистоїть у ці тяжкі часи. Сьогодні кожен із нас мусить віддати велику пошану загиблим воїнам УПА Олександру і Володимиру, які провели останні хвилини життя на цьому місці, всім воїнам УПА, які невідомо де вбиті", – наголосив отець Леонід.

Голова Житомирської обласної організації товариства "Просвіта" свободівець Святослав Васильчук розповів про бій, який вирував на цьому місці 60 років тому.

"Саме на цьому місці, де зараз стоїмо ми, стояла хата селянки Марії Яценко, яка надала прихисток цим воякам. Вся сім'я Марії Яценко допомагала повстанцям. Якби не було підтримки від місцевого люду, жодна боївка не змогла б протриматись рік чи два. 12 років після того, як фронт пішов на захід, багато вояків, зокрема ці двоє, воювали за вільну Україну.

Я зустрічався ще з Марією Яценко, вона розповідала мені про них. Згадувала: Дуже рідко було, щоб збирались. Якось прийшли хлопці, я їм говорю: "Ви ж бачите, все… практично нічого немає… ви нічого не доможетесь, на жаль. То збережіть свої життя!" А вони кажуть: "Нас тут підтримують люди, вірять в нашу справу, незалежну Україну. Тож маємо стояти до кінця. Не личить воїнові втікати з поля бою. Коли ж загинемо, отже так розпорядилась доля. На наших могилах не буде хрестів і пам'ятників. Ми зіллємося з рідною землею.

Але з наших справ зродиться колись великий національний зрив, який змете ненависну московську комуну, і проголосить незалежну Українську державу. Отоді, може, згадають і нас, усіх, хто не скорився, не схилився перед окупантами, чинив їм збройний опір, і поклав голову заради величної мети. Свою гірку чашу ми вип'ємо сповна", – переповів свободівець.

Святослав Васильчук звернувся до керівництва Коростенської районної адміністрації з проханням привозити на місце бою старшокласників, розповідати їм про героїв. Крім того, біля пам'ятника лунали повстанські пісні та вірші, а на завершення – вірш-молитва за Україну.

Прес-служба Житомирської обласної організації ВО «Свобода»

Поділитися:

Коментарі

Логін: *
Пароль: *
Коментар: *
Відмінити
* Необхідна інформація