Спійманий на корупції чиновник у Японії найчастіше вдається до самогубства

На Житомирщині за сприяння благодійного фонду «Заложники Чорнобиля» побували журналісти одних із найбільших японських видань — «Токіо Сінбун» та «Чунічі Сінбун» — кореспондент Такаші Оно і фотограф Тадаюкі Умезу. Такаші Оно погодився відповісти на наші запитання.

— Пане Такаші, яка мета вашого приїзду в Україну?

— У 2016-му минає 30 років Чорнобильської катастрофи. Я приїхав, щоб побачити, в якому стані сьогодні знаходиться АЕС. Ми побували в Чорнобилі, у 30 кілометровій зоні, відвідали Народицький район і село Привороття Брусилівського району, де живуть переселенці, зустрілися з житомирськими пожежниками й київськими лікарями. Спілкування скрізь було дуже цікавим, ми багато побачили й почули для себе нового й корисного.

— У зв’язку з трагічними подіями, що відбуваються в Україні, наша держава у багатьох на слуху в різних куточках світу. Яка інформація доходить до Японії, як оцінюють те, що в нас відбувається, японці?

— Ми знаємо, що між Російською Федерацією й Україною є конфлікт, який переріс у війну. В Японії оцінюють дії Росії щодо вашої держави, зокрема, на Сході України і в Криму, як агресію, внаслідок чого розв’язана війна і гинуть люди.

— Які ваші враження, окрім чорнобильських, від України і життя її громадян?

— Впадає в очі разюче розшарування суспільства, велика різниця поміж тим, як живуть багаті та бідні. Це діаметрально протилежний рівень життя, що дуже неприємно вражає.

— Однією з причин цього називають тотальну корупцію у всіх ешелонах української влади. А для Японії це актуально?

— Я свого часу працював у поліції й мав нагоду пересвідчитися, що весь час доводиться розслідувати корупційні справи. Для Японії це теж є актуальним, хоча й не в таких масштабах, як в Україні.

— Які методи боротьби з корупцією застосовуються у вашій державі?

— Головне — те, що коли чиновник, політик піймаються на корупції, їм загрожує суворе покарання і воно є невідворотним. Саме це стає ефективним гальмом для корупціонерів, а цього бояться особливо політики. Коли ж викривають корупціонера, — це для японця — велика ганьба і така людина нерідко вдається до самогубства.

— А яку участь у боротьбі з корупцією беруть засоби масової інформації?

— Вони постійно виступають із викривальними матеріалами, що є результатом журналістських розслідувань. Трапляється, що журналісти швидше розкопують корупційний скандал, добираються до корупціонера, ніж правоохоронці.

— Як реагує на це влада і чи бувають спроби її тиску на журналістів? Тобто, чи існує в Японії проблема свободи слова?

— Я особисто цього не відчував на собі. Хоча тенденція така в країні існує, особливо, коли ЗМІ виступають проти влади, якихось урядових рішень.

— У чому цей тиск проявляється?

— Один зі способів тиску — такий: у Японії прийнято закон про захист приватної інформації. І багато хто відомості про свої протиправні дії намагається приховати, трактуючи це як «приватну інформацію».

— У цьому, очевидно, японські можновладці й корупціонери не відрізняються від українських, так само, як і становище медійників... Після відвідин Чорнобильської зони й перебування на Житомирщині — у чому ви вбачаєте корисність подальшої співпраці наших країн?

— Я бачив і раніше, і тепер добре ознайомився з роботою, що проводиться для ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Особливо важливою в цьому сенсі є діяльність громадськості через громадські організації та благодійні фонди, зокрема і житомирського — «Заложники Чорнобиля». Переконаний, що цей досвід можна застосовувати в Японії. З іншого боку, наші наукові напрацювання можуть бути корисними для України. Це підтверджено в усі попередні десятиріччя нашої співпраці.