Дібрівський сільський голова — один із ветеранів органів місцевого самоврядування

Дібрівський сільський голова Малинського району В.М.Лакей — один із ветеранів органів місцевого самоврядування. На відповідальну посаду керівника громади його односельчани обирають уже вп’яте. У п’яти селах, що на території сільської ради, проживають більше 600 чоловік. І всіх Василь Миколайович чудово знає. Нерідко відвідує кризові родини, котрі не дають спокою, й місцевих випивох йому з дільничним міліціонером доводиться на «місце» ставити.

Не обділяє увагою й школу, заклади медицини та культури. Опікується одинокими та літніми людьми. Тому й заслужив довіру односельців.

Про таких очільників громади голова районної ради Микола Савченко каже, що на таких і тримається село, на них у будь-яку хвилину можна покластися, вони ніколи не підведуть, порадять, допоможуть.

До травневих свят голова планує впорядкувати природне джерело, котре більше 50 років б’є живодайним прохолодним ключем у лісі за селом. Як розповідали старожили, свою назву «Панський сад» воно отримало тому, що на цьому місці колись розташовувалися розкішний сад та ставки, де нібито відпочивали дібрівчани.

— Нині вже упорядкували навколишню територію — вирубали дерева, підсипали майданчик, збудували альтанку, обгородили це місце, — розповів Василь Миколайович. — Пам’ятаю цю мальовничу місцину ще з дитинства. Допомогли навести тут лад генеральний директор ТОВ «Юнігран», депутат обласної ради Сергій Диняк, депутат Дібрівської сільської ради Сергій Думбраускас, кочегар сільської ради Володимир Дмитренко.

Шкода, бідкається керівник громади, що дехто не цінує праці людей і не розуміє користі від цієї доброї справи: восени невідомі вирвали лавки й огорожу, котрі доведеться замінити. Та спільними зусиллями, переконаний, цей задум все-таки вдасться втілити у життя.

А ще в Діброві кожного року святкують День села, відзначають кращих господарів, найстаріших та наймолодших жителів громади тощо.

— У нашому селі багато людей працьовитих, — з повагою каже В.М.Лакей. — Тримають чимале підсобне господарство, обробляють присадибні ділянки. Лише добре можу сказати про родину Алли та Андрія Багінських і їхнього сина Андрія, котрий працює на одній зі столичних фірм охоронцем. Добре пам’ятають односельці їхнього батька й дідуся Василя Прокоповича Коваленка, котрий, як кажуть, працював від зорі до зорі, багато років життя віддавши місцевому колгоспу «Зоря Полісся», де трудився бригадиром. Ці люди — справжні трударі. Тримають Багінські 3 корови, 2 бики, поросят, курей, гусей. Доглядають більше 10 бджолосімей. У Ярочищах обробляють 8 паїв, а це більше 30 га землі, де сіють пшеницю, жито, овес, гречку, городину. Мають власну сільськогосподарську техніку.

— До таких людей завжди хочеться зайти, поговорити, порадитись, бо вони — надія й опора села, — зауважив Василь Миколайович.

Богдан Лісовський
Василь Лакей (у центрі спілкується з Аллою та її сином Багінськими)
Фото автора.