«Допоможіть знайти мою маму!..» З незвичним проханням звернулися до редакції «Соборної площі»

«Допоможіть знайти мою маму!..». З таким незвичним проханням звернувся цими днями до редакції «Соборної площі» 41-річний житель м. Ромни, що на Сумщині, Володимир Буша.

- Справа в тому, що я народився у Малині, 31 січня 1973 року, — повідав про себе чоловік, — але моя мама з якихось причин залишила мене в пологовому відділенні. Згодом я потрапив у Коростишів, в Будинок маляти, звідки, коли мені було вже років два, мене усиновила сім’я з Сумщини.

Рік тому батько мій помер, а разом з ним, схоже, і таємниця мого всиновлення. Все, що я знаю про своїх справжніх, біологічних, батьків із відповіді, одержаної нещодавно на свій офіційний запит до відповідних органів, це те, що маму мою звали Аліна — рідкісне на ту пору ім’я, що, сподіваюсь, допоможе мені в пошуках. Ім’я батька, записаного в метриці про народження, — Микола, як і батька, котрий мене виростив.

Один зі старожилів сусіднього з нашим села, — повідав далі чоловік, — розповів мені нещодавно, що батько, який мене виростив, можливо, був і моїм справжнім, біологічним, татом. У 70-ті роки він був головою колгоспу, й між ним та молоденькою дівчиною, що працювала його секретаркою, зав’язався роман.

Згодом вона нібито завагітніла й коли приховувати це було вже важко, аби уникнути гучного скандалу, адже батько на ту пору вже був одруженим чоловіком, тож самі знаєте, чим це йому загрожувало в часи «комуністичної моралі», вона виїхала з села й більше ніколи туди не поверталася. Не виключають, що плодом тієї любові і був саме я.

Й до Коростишева, звідки мене потім усиновили, я теж, кажуть, потрапив не випадково — там на високій посаді працювала, здається, добра знайома мого покійного батька. У Малині, наскільки мені відомо, й досі проживає чоловік, за якого вона вийшла заміж — Ніл Никодимович Загурський.

Добре було б, якби малинчани допомогли мені його знайти, аби зустрітися, розпитати. Може, він що пам’ятає з тих часів.

Крім того, всі в моєму селі стверджують, що й зовні я дуже схожий з батьком, котрий мене всиновив, і чимало повадок тих же... На підтвердження цього висилаю кілька фото, де я маленький з батьком і який я тепер. Може, мама впізнає мене по них? А може, колишні акушерки малинського пологового щось розкажуть? Не може бути, аби вони того не пам’ятали, адже на ту пору не так часто мами лишали своїх новонароджених діток...

- Для чого мені це все? — запитаєте, — продовжив Володимир.

- Просто хочеться дуже дізнатись історію свого народження. Можливо, справді були такі непереборні обставини, які змусили мою маму відмовитись від мене і залишити на ту пору в пологовому. Зрештою, як би там не було… Вона однак подарувала мені життя, і я дуже хочу її знайти.

Допоможіть! Буду вдячний за будь-яку інформацію…

Адреса і телефон цього чоловіка є в редакції «СП». Сподіваємось, згодом ми отримаємо продовження цієї історії, звісно, зі щасливим кінцем про зустріч матері й сина.

Телефон редакції газета "Соборна площа" (04133) 5-28-54