На Водохреще людно було в урочищі Кип’яче

19 січня святкується одне із найбільших різдвяно-новорічних свят - Хрещення Господнє (Йордана, Водохреща). Цього дня у всіх 25 Божих храмах Малинщини й Малина відбулися святкові богослужіння, вірянам освятили воду, соснові гілочки тощо.

Людно цього дня було й на території урочища Кип’яче, що неподалік Чопович.

До чоловічого монастиря ікони Божої матері та жіночого монастиря Афонської Божої Матері, не дивлячись на морозяну погоду, приїжджали люди родинами, щоб окунутися у крижаній воді, просячи здоров’я собі та рідним і близьким. Тут можна було побачити людей із Малина, Чопович, сіл району, Коростеня, Радомишля та інших міст області та України. У церквах та каплицях монастирів відбулися святкові літургії, які відвідали віряни.

- Я вже три роки поспіль занурююся в крижану воду на Водохреща, - розповів малинчанин Руслан. – За ці роки я жодного разу не хворів. Впевнений, що освячена вода прибавляє мені сил та здоров’я. Освячену воду в цей день я приношу своїм рідним і близьким, яку води по ковтку п’ють і обтираються, просячи здоров’я на цілий рік.

Занурювалися цього дня в крижану водо хрещенську воду й на Малинському водосховищі, Різні, Візні.

Окунувся і вчитель біології та хімії Українківської ЗОШ Сергій Терещук

- Із Хрещенням Господнім за розповіддю у Євангеліях, пов’язуюють хрещення Іваном Хрестителем Ісуса Христа на Йордані, - розповів настоятель Свято-Покровської церкви УПЦ Київського патріархату протоієрей отець Василій. – Коли Ісусу Христу виповнилося 30 років, він прийняв хрещення в річці Йордан. І на нього зійшов Святий Дух в образі голуба. Звідси ще одна назва свята – Богоявлення. Православні та греко-католики вважають, що саме це свято засвідчує таїнство Святої Трійці. Адже саме в цей день, за християнським вченням, з’явився Бог у трьох іпостасях: Бог Отець – в голосі, Син Божий – у плоті, Дух Святий – у вигляді голуба.

Вважається, що на Водохреща з опівночі до опівночі вода набуває цілющих властивостей і зберігає їх протягом року, лікуючи тілесні й духовні хвороби. Освячену в цей день воду вважають помічною від багатьох недуг. Її дають пити тяжкохворим, нею освячують храми, домівки, тварин.

До Водохреща жінки намагалися не полоскати у воді білизни, бо «там чорти сидять можуть вчепитися». Натомість дівчата у посвячену воду клали калину чи коралі і вмивалися, аби щоки були рум’яними. Загалом до Водохрещ протягом всіх свят жінки не ходити по воду, це мали робити лише чоловіки.

Напередодні Водохрещ святкується «Голодна кутя», або Святий вечір. Цвесь цей день віруючі люди нічого не їдять – постять. Сідають вечеряти, коли вже засяє вечірня зоря. На вечерю подають пісні страви – смажену рибу, вареники з капустою, гречані млинці на олії, кутю, узвар. Після вечері всі кладуть ложки в одну миску, а зверху – хлібину, «щоб хліб родився».

На другий день зранку ходять до церкви святити воду, якою господар кропить усіх членів сім’ї, хату, інші будівлі, криницю.

Після Водохреща розпочинався новий весільний сезон, який тривав до Великого посту. Це був час веселощів і дозвілля. Молодь збиралася ввечері на вечорниці, сім’ї влаштовували складчини та ходили один до одного в гості з метою наближення весни.