Найстаріша 104-річна жителька Малинщини в 100 років затягувала нитку в голку без окулярів

Найстаріша 104-річна жителька Малинського району раніше любила збирати лікувальні трави, а в 100 років затягувала нитку в голку без окулярів і… рахувати гроші…

Скупі промені сонця поволі добігали до полудня. Жовтувато-багряне сонце не поспіхом починає вкривати землю. З-поміж густих соснових лісів винирнуло невеличке село Білий берег Любовицької сільської ради Малинського району, де проживає найстаріша жителька громади і Малинського району учасниця Великої Вітчизняної війни, ветеран праці 104-річна Феодосія Василівна Скавронська.

- Народилась бабуся 20 вересня 1909 року у Білому Березі, - почала нашу розмову її 68-річна донька Людмила Броніславівна. – Закінчила чотири класи місцевої школи. З дитячих років допомагала батькам господарювати на фермі. Коли одружилась, біля 50 років пропрацювала на фермі колгоспу «За комунізм»: доглядала свиней, пасла овечок, збирала льон, хміль тощо. Неодноразово портрет Феодосії Василівни прикрашав районну та обласну дошки пошани. Має бабуся за сумлінну працю й багато грамот різного рівня.

У роки Голодоморів родина Феодосії Василівни вижила завдяки худобі, яку тримали вдома. А ще дітьми бігали до лісу збирати гриби, ягоди, ловити рибу. Сушили і яблука, груші. Буремні роки Великої Вітчизняної війни застали 31-річну Феодосію Василівну в рідному селі. Німців жінка не боялася. Навпаки допомагала партизанам, готуючи і носячи їм обіди.

Батько Броніслав Васильович із війни повернувся інвалідом. Тривалий час працював на млині. Любив шити чоботи. Помер у 1953 році.

Секретів довголіття у бабусі немає. Вона ще й зараз, не дивлячись на поважний вік, полюбляє дивитись телевізор, рахувати гроші. Найулюбленішими артистками для колишньої передової колгоспниці є народі артистки України Таїсія Повалій і Софія Ротару. Декілька років тому ще читала газету «Бабушка». З їжі старожилка надає перевагу холодцю, жаркойє, йогуртам, морозиву. Полюбляє страви, приготовлені в печі.

У 100 років бабуся виходила з хати, на город, подвір’я і цікавилась чи посадили вже городину, чи зібрали урожай, чи підбілили хату? Нині переважно сидить у хаті. Доглядає бабусю донька Людмила Броніславівна, яка на зиму забрала її до себе у столицю.

- Таких як Феодосія Василівна на території громади лишилося дуже мало, - сказав Любовицький сільський голова Віктор Мельник. – Вона – наша гордість і ціла епоха. Її нелегким життям варто пишатися і розповідати про її трудові будні молоді, щоб брала приклад.

Але на життя бабуся скаржитись не звикла. Може ще й зараз затягнути нитку в голку, може навіть щось зашити… Помічним для бабусі від численних хвороб серця, голови, ніг є настойки, примочки із сухих трав, які вона заготувала собі минулого року. Їй допомагають бузок, лопух, безсмертник, календула, листя капусти, полин тощо.

Богдан Лісовський
На знімку: 104-річна Феодосія Василівна Скавронська; Ф.В.Скавронська із донькою Людмилою Броніславівною.