Спостерігається нова хвиля міграції українців із зони АТО в центральні й західні регіони батьківщини. Міський координаційний штаб з питань розміщення громадян, які прибувають з тимчасово окупованих територій та районів проведення АТО, зібрався минулого тижня знову для узгодження дій усіх служб та установ, котрі беруть більшу чи меншу участь у новій долі східняків на новому місці.
Ситуація непроста з кількох причин.
Перша – емоційний стан, настрої переселенців й іноді відверта упередженість суттєво заважають вирішенню проблем їх облаштування.
Друга – надто обмежені матеріальні та фінансові ресурси місцевого самоврядування, аби безболісно й швидко допомагати в кожному окремому випадку.
Керівник штабу, перший заступник міського голови Олег Ювковецький, покладає сподівання на людяність і мудрість земляків у питанні допомоги переселенцям, хоча і з боку малинчан може виникати певна настороженість через недавню появу листівок проросійського та сепаратистського змісту. Варто припустити, що антиукраїнські листівки не мають прямого відношення до нових співмешканців. Навряд чи вони б так відверто й ризиковано для себе налаштовували б містян проти себе. З’ясувати походження листівок – справа міліції. А справа штабу – допомогти людям у скрутній для них ситуації.
Люди зі східних областей ідуть до міської ради та інших установ по допомогу. Якщо місія новоприбулої людини викликає підозру, варто, звичайно, повідомляти МВС або СБУ, міграційну службу або дзвонити на гарячу лінію, яка працює цілодобово (099-367-25-86).
Як сьогодні можна допомогти тим переселенцям, в чиїх намірах відсутній будь-який негатив, а є лише бажання вижити й бути почутим. Адже вони обрали для тимчасового порятунку, а то й постійного проживання саме наше місто.
- Річ у тім, що до Малина їдуть з кількох причин, - пояснює ситуацію Олег Ювковецький. – Географічне розташування, сусідство зі столицею й можливість їздити туди на роботу. Це перше. Друге – до нас їдуть переважно із міст: Дебальцева, Авдіївки тощо. Закономірно, що ці переселенці більш або й тільки адаптовані до проживання у міському населеному пункті. Третє – ті, хто прибув до Малина з першою хвилею, переказують знайомим та родичам, що місто – комфортне й стабільне в емоційному, побутовому й соціально-економічному розрізах. А це не менш важливо, ніж перші дві причини, чому Малину надається перевага.
Оскільки спостерігається ріст кількості новоприбулих, ситуація вимагає ведення чіткої статистики й узгодження дій. Кожна служба володіє своєю оперативною інформацією, і лише якась прикра помилка чи збій у спільних діях призвів до непорозуміння на рівні області, буцім Малин не може чи не хоче приймати переселенців. (Хоче й намагається це робити за умов бюджетної скрути).
Тим часом їх чимало прибуло ще з першою хвилею переселення. Східняки їхали до нас, бо мали тут друзів чи родичів. Відтоді й до сьогодні, повідомив начальник міського управління Сергій Недогарок, у Малині прибуло 158 осіб:
- Окремі цифри показують відразу, в яких напрямках переселенцям варто надавати допомогу та консультувати з ряду питань. Прибуло 95 сімей. 49 осіб – працездатні, 33 з них звернулися з проханням допомогти в працевлаштуванні. Однак вдалося знайти роботу поки сімом.
Зрозуміло, що працездатні люди – опора родин переселенців. Однак соціально незахищених значно більше. Це 61 пенсіонер, 39 дітей шкільного й дошкільного віку (1 дитина - інвалід).
Ця статистика зведена за кількістю звернень громадян-переселенців по передбачену державою для переселенців допомогою. Вже на 119 осіб допомогу профінансовано, й люди почали отримувати.
Є припущення, що офіційна кількість переселенців не є остаточною, адже родини, здатні самостійно вирішити питання забезпечення себе житлом та фінансами, за допомогою не звертаються. Отож, можливо, статистика переселення до Малина насправді більша.
Найперша проблема, яка виникає перед східняками, - знайти дах над головою. Прийняти квартирантів без стабільного заробітку середньостатистичний малинчанин дозволити собі не може. Робити це просто із милосердя відважуються лише ті, хто поселяє у себе знайомих та родичів з окупованих чи знищених населених пунктів. Житла, що здається в оренду, в місті достатньо. Але ціна не для всіх доступна: 1200-1500 гривень у місяць (без компослуг). Отож хоча, скажімо, непрацездатний переселенець і отримує 882 гривні допомоги від держави, однак питання оренди житла така сума не розв’язує.
А розв’язувати її слід і швидко. Адже переселенців щодня більшає. За минулий тиждень прибуло 15 чоловік, а спостереження дають підставу говорити про збільшення потоку внутрішньої міграції зі сходу. Тричі на тиждень всі служби повідомляють в область про кількість переселенців у місті.
Начальник відділу освіти виконкому міськради Шеренок має свою галузеву статистику: 27 дітей вже навчаються у школах міста, а 6 – відвідують дитячі садочки. Решта малят, очевидно, перебувають з батьками. Принагідно підкреслили важливість контролю за батьківством та опікунством в сім’ях переселенців.
Інспектуванням родин у кризовій ситуації займається ЦСССМ. Керівник її, Тетяна Курганська, сказала, що працювати дуже важко, тому що Центр охоплює багато напрямків роботи й віднедавна був ще довантажений новими при тому, що це все лягає на плечі її та одного лише спеціаліста. Одна таке обстеження прибулих родин було проведено, а п’ятьом сім’ям за рахунок однієї релігійної організації надали продуктові набори.
Турботу про нових малинчан виявляти не так і просто. Заступника міського голови Петра Піковського, прозвучало на засіданні штабу, турбує небажання багатьох родин йти на контакт. А надання допомоги стало б реальнішим, якби й самі прибулі виявляли ініціативу й ішли на спілкування.
- Бувають випадки, - розповідає посадовець, - що люди відповідають на пропозицію допомоги в грубій формі. Буцім, якщо не можете допомогти грішми чи житлом, то краще взагалі не телефонуйте. В окремих випадках виникнення контакту надавали невелику допомогу продуктовими наборами знову ж таки за рахунок релігійних організацій. Хоча потреби переселенців лише продуктами не обмежуються.
Тому штаб вирішив створити так званий банк інформації з переліком матеріальних цінностей, яких насамперед потребують переселенці: від зубних щіток до предметів меблів. (Подібна інформація вже «циркулює» на офіційних сайтах місцевого самоврядування кількох міст України). Цей перелік розміщуватиметься на сайті міської ради з зазначенням адреси тимчасового складу.
Лише допомогою у вигляді продуктових наборів і найнеобхідніших речей наразі може підтримати і міський терцентр.
Отож перед міським штабом стоїть термінове завдання виробити простий і ефективний механізм надання допомоги вимушеним переселенцям.
Звичайно, найгостріші проблеми для них – це розселення та працевлаштування. Адже не всі вони можуть їздити на роботу до Києва. А ринок праці не зовсім благополучний і для нас, мешканців міста, що й казати про прибулих.
Болюче питання пошуків даху над головою, зазначено під час обговорення проблем переселенців, тепер будуть вирішувати гуртом. Новопризначений на посаду керівника комуналки міста Анатолій Карпук розпочинає свою каденцію з нелегкого завдання: вишукати й підготувати таке резервне тимчасове житло для переселенців. Як варіант розглядаються вільні площі реабілітаційного центру «Оазис» (дві кімнати потребують капітального ремонту) та приватний заклад (колишній табір «Юність»), який теж не пристосований до проживання в холодний сезон. Щоб приймати там людей хоча б на тимчасове проживання, варто вкладати гроші на приведення площ до вигляду помешкань.
Як фінансово підкріплені всі ці добрі наміри? Олег Ювковецький нагадав, що традиційно будуть задіяні два джерела: шукати в бюджеті (перший заступник міського голови тим часом розуміє, що в такому, як цей бюджет-2015, знайти і гривню проблематично, але доведеться…); звертатися вкотре до благодійників.
Валентина Швидун наголосила на катастрофічній ситуації з ліками. З числа переселенців було проліковано п’ятеро. На ліки коштів немає взагалі, як для переселенців, так і для земляків.
Однак лікарня може допомогти тимчасовим розселенням переселенців у службових кімнатах і умеблювати п’ятнадцятьма ліжками. Але, скажімо, якщо подушок вистачає, з матрацами – проблема (як і з постільною білизною).
А санітарна служба нагадала про обов’язковий медогляд осіб, які будуть поселенні у закладах охорони здоров’я, студентському гуртожитку тощо, аби не піддавати ризику здоров’я інших.
Зовсім іншого характеру проблеми, висвітлені міграційною службою. Якщо міліція проводить перевірку по всіх прибулих на предмет їх законослухняності, то питання реєстрації переселенців здебільшого стають каменем спотикання. Лише 11 осіб зареєструвалися в Малині. Решта свідомо не хоче ставити відмітку в паспорті, бо час від часу відвідує своє місто, щоб подивитися в якому стані власне житло. Переїзди через блокпости сепаратистів проблематичні й мають небезпечні наслідки, якщо під час перевірки паспорта виявляють прописку за межами окупованої території.
Учасники засідання штабу звертаються до малинчан допомогти в тих питаннях, де для них це буде матеріально й фізично необтяжливо: предметами побуту, їжею, одягом, постіллю тощо.
Поділитися:
вологість:
тиск:
вітер:
.png){kind=small}
