«Мій дім Курахове, Донецька область; тимчасово живу на Житомирщині» – такий підпис залишила на своїй сторінці в інстаграмі 35-річна Ольга Фірсова
Через велику війну у квітні вона разом з сім’єю переїхала на Малинщину і вже десятий місяць мешкає у Гранітному. За сотні кілометрів від дому жінка продовжує займатися улюбленою справою, яка сьогодні до всього чи не єдине джерело прибутку для її родини, — Ольга в’яже гачком та продає милих звірят. На ведмедиках, зайчиках та їжачках сьогодні чимало і патріотичних деталей: синьо-жовті вуха, сердечка та навіть одяг у національних кольорах.
Про непросту історію переїзду, враження від Малинщини та теперішнє життя родини у Гранітному – в інтерв’ю MALYN.MEDIA із переселенкою Ольгою Фірсовою.
– Олю, ви родом з Донеччини, правильно? У 2014-ому ви вже бачили війну на своїх землях…
– Так, я виросла у місті Курахове, це близько 50 км від Донецька. Після школи навчалася на кухаря-кондитера у Донецьку, прожила там 10 років. У 2014-ому, коли почалася війна, у мене була дуже гарна робота, амбітні плани на життя, але через бойові дії все це довелося залишити й повернутися у рідне місто. Тоді я себе переселенкою не відчула, бо фактично просто приїхала додому.
Після переїзду з роботою було складно. У місті поселилися багато переселенців з Мар’їнки, з Красногорівки. Навіть офіціанткою не можливо було влаштуватися. Єдиний варіант – піти на ринок і почати продавати свою продукцію. Ми з мамою робили закрутки, готували випічку і в такий спосіб заробляли на життя.
– А як ви почали в’язати?
– Якраз у цей час також ставало популярним аміґурумі (японське мистецтво в’язання на спицях або гачком маленьких м’яких звірят та людиноподібних істот, – ред.) Мені стало цікаво, першу іграшку зв’язала для себе, захопилася. Потім почала більше взнавати, пробувати в’язати нові вироби. Якось мама запропонувала принести їх на ринок. Так з’явилися мої перші покупці.
ЧИТАТИ ДАЛІ НА MALYN.MEDIA
Поділитися:вологість:
тиск:
вітер: