Як вчилися вести діалог на звітові-зустрічі з міським головою

Сьогодні минає тиждень після страсної п’ятниці, яку міський голова Олексій Шостак обрав для проведення свого звіту перед громадою.

Спочатку я написала великий грунтовний матеріал і необачно натисла «не сохранять» текст, який лишався у форматі «Документ» без назви. І уся моя натхненна писанина з цифрами і аналітикою опинилася, що називається, ніде!

Отож тепер, коли немає натхнення і бажання ще раз то все вибудовувати і ліпити докупи, лишилося тільки голе враження. Ото його я зараз і вміщу у кількох абзацах.

Хочеться на звітові лаконічності цифр і фактів, а не довгої сповіді на кшталт радянських доповідей про здобутки і перемоги.

І в цій лаконічності хочеться чути, що зробив міський голова такого, чого до нього більше ніхто не робив? Які позитивні тенденції діяльності колишніх голів чинний голова успадкував і розвинув, а які нові і прогресивні — заклав.

І повторюся, бо казала це у залі, де відбувався звіт, коли наводяться дані у цифрах, хочеться порівняння за минулі роки аналогічних показників. Бо не завжди зрозуміло, фінансовий, виробничий чи ще якийсь у числовому виразі результат оптимістичний чи не дуже? (Звичайно, не йдеться про ті моменти, де якраз були аналіз і пояснення).

Варто ж враховувати, що більшість у залі — то люди, які не беруть безпосередньої участі у місцевому самоврядуванні, не втаємничені, так би мовити, тому такі пояснення актуальні. Бо бадьоро промовлений ланцюг цифр збиває з пантелику або заколисує. Буцім, як у нас усе чудово у місті.

І щодо людей у залі. Якби не посадовці і депутати, то на 2 третини заповнений зал був би порожнім наполовину. Все ж день був вибраний невдало. А, може, таки громадська активність не така вже й активна?

ПО ТЕМІ Звіт міського голови. Точка зору та короткий фотоогляд

Звіти, звичайно, мають бути. І форма їх проведення, звичайно, відшліфується і трансформується у щось доцільніше. Бо ця остання зустріч більше нагадувала круглі столи чи громадські слухання, знайомі також малинчанам упродовж останнього десятиріччя. Громадська активність земляків очевидна і тяжіє до діалогу, нехай провокативного з боку електорату, проте — діалогу.

У свою чергу, цей діалог був не одноманітним, а тому теж може бути класифікованим. Громадські діячі і активісти, скориставшись можливістю і аудиторією, проголошували у мікрофон свої декларації або іноді навіть принагідно задовольняли політичні амбіції. Якщо я і поділяю погляди деяких місцевих політиків, мені зовсім не зрозуміло було, чому саме на звітові міського голови треба проголошувати свої приховані під розмову по суті лозунги і заклики?

Отож під час зустрічі вимальовувалися знайомі і ще більш знайомі постаті нашого місцевого політичного овиду, фарбуючи у свої політичні кольори захід, який мав би бути абсолютно позбавлений політичного забарвлення.

Суттєво гальмувався діалог окремими виступаючими. У запитаннях не було чіткості і лаконічності. Не вміємо ми ефективно витрачати час на подібних заходах. В якісь моменти здавалося, що виступаючий хоче похизуватися перед аудиторією своїми знаннями і просунутістю.

Мені найбільше імпонував виступ панянки із БАМу, прізвище не запам’ятала (Олеся Рудицька - прим. ІМ). Її інформація носила конструктивний і доказовий характер, тому логічно вона розраховувала на чіткі відповіді голови. Було видно, що вона не просто переймається станом речей, а й докладає чимало власних зусиль на вирішення актуальних питань, пов’язаних із побутом свого мікрорайону.

Так само і депутатка Дмуховська, хоча і активно «тролила» міського голову, проте її участь у розмові мала конкретний , а не декларативний характер.

ПО ТЕМІ Загадка від мера: То скільки обходиться ремонт квадратного метра доріг?

Крім іншого, важливо було б, щоб керівники комунальних підприємств, галузей та відокремлених підрозділів були співдоповідачами та співвідповідачами голови. Бо відповідь на вузькогалузеві питання хотілося б почути від них безпосередньо. Принагідно громада могла б побачити, наскільки злагоджено й ефективно працює команда даного міського голови. І хто, наприклад, дихає у спину Шостаку… Жарт, звичайно.

Дуже мало говорилося про культуру. Звичайно, це така вразлива і бідна галузь сьогодні. Звичайно, фінансів не вистачає. Але культура і є одним із найважливіших чинників самоідентифікації і виховання самодостатньої громади у рівновазі з економікою. Наразі вона, як і раніше, існує усупереч реаліям, а не завдяки.

Під час звіту для мене вималювалися сфери, які дуже актуальні — приковують увагу і потребують ще більшої уваги голови. Це чистота довкілля, наш спільний здоровий простір, тобто — екологія у всіх її проявах: від самоконтролю кожного (не кидати недопалки, не виносити сміття куди-видно…) до організованого вивезення побутових відходів і переробки їх сучасними виробництвами.