Зрізані дерева, це тільки наслідки, що нами керують пеньки, нагло навязуючи нібито норми закону. Хіба ж невідомо яке в Україні законодаство? Писане під окремих олігархів та їхній бізнес. Є сімї, клани, вони давно розподілили усе між собою: і надра, і ліс, і навіть небеса. Поки патріоти шукатимуть законність вирубок, чи як законно протягнути час, аби не почали рити, вони придумають інші закони чи поправки, аби планомірно вийти на цифру проти свого прізвища зі стількома нулями, аби їхнє самолюбство було задоволене.
Що нині спостерігаємо? Зміну влади? Отож. Реально все настільки згнило від верхівки донизу, що, здається, не допоможе нам уже жодна люстрація.
Держави нема як такої, бо в україні панує абсолютне безвладдя. Тому максимум, що можна зробити, у плані порятунку лісу, це врятувати ліс від вогню, але не від тотальних вирубок. Так, ліс хворіє, різними мікозами, буревій скосив істотну частину лісотериторії, але чомусь на вапших фотографіях з рейду у всіх вантажівках - гарненький нехворий круглячок.
Багато рівняли тут ліс із сільським господарством. Це однобокий підхід типу вирощування пальм для пальмової олії: вони швидко ростуть і багато доходу, але ж штучно вирощені пальми то не є джунглі, вам про це скаже люба мавпа, якщо її навчити говорити!
На мій погляд, на державному рівні потрібен розподіл: ліс як екосистема і лісонасадження для технічних потреб деревної галузі.перший - ліс, куди під страхом смертної кари не ступатиме нога людини з пилкою, тільки по ягоди чи гриби і без грабачок чи двадцятилітрових відер, а з невеликими кошиками. І хай він живе своїм життям, хай там гниють дерева і сіються нові і звірі розмножуються з птахами та рештою комах.
І окремо лісники хай вирощують ліс на визначених площах до технічної стиглості і ріжуть і знову вирощують. хоч міндобрива додають для швидкості росту чи товщини стовбура, ну, що завгодно за сучасними технологіями. І це будуть насадження на зразок соснових посадок в іршанських: тупо пісок і сосни без нічого.
і всім буде харашо, треба тільки чітко визначити площі у процентному співвідношенні, наприклад, територія незайманого полісся - стільки то тисяч гектарів. але поки не буде держави з чітким законодавством це утопія, так само як минулого року нелюди розправились зі степовою зоною на півдні, з лігами нарцизів, та й багато прикладів скотства людей можна нзвати.