Юрій Наконечний тримає пасіку із 60 бджолосімей у Привітному

Добротне асфальтне полотно поміж неоглядними зеленими луками, сосновими лісами привело до невеличкого села Привітне Буда-Вороб'ївської сільської ради Малинського району. У селі проживає лише 16 місцевих жителів, решта - дачники. Влітку село оживає, взимку тут життя ніби зупиняється.

На краю села, попід самим лісом, із родиною шість років тому оселився 34-річний рівненчанин Юрій Наконечний. Тримає чоловік до 60 бджолосімей.

- Захоплення бджолами я перейняв у свого дідуся Івана Степановича, який був досвідченим пасічником, учасником Великої Вітчизняної війни, - розпочав нашу розмову Юрій. Тримав дідусь 40 бджолосімей. Почалося все з того, що він подарував мені п'ять сімей.

Коли переїхали у село, роботи тут не було, родину годувати треба, то і вирішив зайнятися бджільництвом. Трішки працював у Києві. Нині разом із другом Олегом із Немішаєво доглядаємо до 60 бджолосімей української степової та карпатської порід. Племінну групу вивожу до лісу на територію Любовицького лісництва, де колись на двохгектарній території розташовувалась пасіка. Від кожної сім'ї в середньому отримую 40 кілограмів меду. У минулі роки із акації отримував 35 кілограмів меду. Бджоли носять смачний мед із акації, малини, крушини, Іван-чаю, липи, гречки, раніше сіяв фацелію.

- Особливого успіху по догляду за бджолами не маю, адже ще сам їх достеменно не вивчив, - продовжив Юрій Юрійович. - Біля бджіл вчуся, якщо щось незрозуміло - раджусь із колегами. А "Енциклопедію пасічника" перечитав уже вісім разів поспіль. Раніше допомагала збирати рої і заселяти у вулики дружина Тетяна, яка нині займається вихованням двох дітей та вирощуванням городини. Вони і підказують, що і як потрібно робити. Експериментую із вуликами, окрім традиційних виготовив і трішки нестандартні для нашого регіону - багатокорпусні, які також оправдовують мої надії.

Запорукою успіху вважаю правильне застосування на практиці методів бджільництва, ведення племінної роботи, не випускати рої і тримати у хорошому стані вулики. Вулики в середині застилаю фольгоізолом. Для нормальної зимівлі потрібно 18-20 кілограмів корму на одну бджолосім'ю, шість літрів сиропу. І з Божою допомогою все буде так, як ти плануєш.

Серед подвір'я мою увагу привернув чималенький будиночок, знизу біля якого роїлися бджоли. Бджоло терапією займаєтесь? - запитав.

- Останнім часом серед досвідчених бджолярів поширенішою стає так звана бджоло- або апітерапія з використанням вуликів-лежанок, - розповів Юрій. - Вирішив проекспериментувати на собі і я. Сам змайстрував так звану піраміду, яка являє собою дерев'яний будиночок, в нижній частині якого розміщуються дві бджолосім'ї, а у верхній знаходиться кімната лікувального сну. Будиночок виготовлений виключно із природних матеріалів - деревини осики і сосни, які самі по собі мають лікувальний вплив на організм людини. У кімнатці є спеціальні лежанки, у яких я зробив невеличкі отвори. Крізь маленькі дірочки бджола пролізти не може, а цілющі аромати меду та прополісу випаровуються безперешкодно.

Розділяють пацієнта і бджіл дощечки розміром до двох сантиметрів. Якщо торкнутися рукою до лежака, то відчувається тепло, яке виділяють комахи. Вони майже цілий рік підтримують постійну температуру у вулику - 36 градусів Цельсія. У людини така ж температура тіла, тому організм не перегрівається і не переохолоджується. У такому ліжку тепло за будь-якої погоди. Кілька годин сну у вулику додають масу енергії, сили, позбавляють втоми.

Сама споруда побудована за такою системою, що бджолам тут дуже комфортно - влітку вони не перегріваються, а взимку не мерзнуть. До того ж у кімнаті відпочинку комфортно й людині навіть у найспекотнішу пору року, адже температура там невисока.

- Я сам щодня тут ночую, - говорить Юрій Юрійович, - після чого прокидаюся свіжим, веселим та бадьорим. По-перше, я контролюю що роблять комахи уночі, а по-друге, відчуваю, як мій організм оздоровлюється та заряджається енергією. Ароматерапія корисна ще й тим, що усі аромати меду та прополісу не лише вдихаються через дихальні шляхи, але й проникають крізь пори шкіри.

Перебування протягом декількох годин у такому будиночку допомагає людям, які мають проблеми із артеріальним тиском, радикулітом, остеохондрозом, нервовими розладами, тромбозами, навіть раковими пухлинами. Неабиякий результат у лікуванні різних хвороб досягається, коли людина без хвилювань і страху відпочиває на лежанці, вдихаючи ароматні випари бджолиної діяльності. Тоді за рахунок біофізичного зв'язку, збалансовується і відновлюється робота всіх органів людини із природою. Важливо, що у самому вулику концентрація кисню у сто разів вища, ніж на вулиці. Бджоли, до того ж, створюють особливе біополе на відстані до 50 сантиметрів, яке позитивно впливає на організм людини.

Знаю, що в Білгородському районі Криму академік Міжнародної академії біоенерготехнологій В'ячеслав Савін створив своєрідний бджолиний санаторій з 20-ти пірамідальних будиночків. Це реабілітаційний центр із профілактики та оздоровлення людей із застосуванням продуктів бджільництва.

Користь людям приносять не лише живі бджоли, а й мертві, яких з давніх-давен використовували наші предки. Мертві бджоли допомагають при короткозорості, цукровому діабеті, вони регулюють обмінні процеси в організмі та допомагають відновлювати його природні функції. Надзвичайно лікувальний ефект має хітиновий покрив бджіл, який виводить із організму радіонукліди. Настояну із мертвих бджіл називається "Еліксир молодості", адже вона допомагає літнім людям відновлювати пам'ять.

Часто до подвір'я Юрія приїжджають знайомі, гості, друзі із Києва, Малина, Рівного, щоб відпочити і набратись сил і енергії від бджіл.

Відпочиває біля комах і Юрій, які вселяють у нього віру у краще майбутнє, здійснення всіх його задумів і планів.

- Моїм головним життєвим девізом є думка про те, що і родині, і роботі, і улюбленому заняттю, віддаватись потрібно повністю, лише тоді до тебе прийде успіх і позитивний результат, - сказав бджоляр. Цього принципу намагаюсь дотримуватись, і надіюсь на краще.

Богдан Лісовський.  На знімку: бджоляр Юрій Наконечний на пасіці біля своїх улюблениць.