Facebook 

 

Напишіть нам   Реєстрація    Вхід

Знаєте, де у Малині готують хрусткі крильця з KFC і нагетси як у McDonald’s?

12.10.2015
Малин

З добром до дітей. Малинчани відвідали Потіївську школу-інтернат


Ця стаття присвячена людям. Звичайним малинчанам, які вирішили робити добро для інших. Цієї суботи представники ГО УНСО, організатори благодійної ініціативи «Аукціон благодійних побачень» та Агентство "Bastet" відвідали Потіївську спеціальну загальноосвітню школу-інтернат для дітей з наслідками поліомієліту та церебральними паралічами.

Ми вирішили задати декілька питання учасникам поїздки та дізнатися про те, що спонукало молодих людей  до доброчинності.

Перше питання ми задали одному з організаторів «ІІ Благодійного аукціону побачень» - Аліні Луцюк:

- Аліна, розкажи чому саме Потіївська школа інтернат? І як саме ви вирішили займатися благодійністю?

Саме досвід такої акції ми запозичили у друзів з університету, де я навчаюся – це Національний університет податкової служби України. Там  проводили подібний «Аукціон благодійних  побачень». Тому настав момент, коли ми вирішили з Юлею щось змінити і в нашому місті на краще. Змінити ставлення малинчан до самої ідеї волонтерства. Чому Потіївка? Ми певний час шукали, які є заклади в Житомирській області.  Тоді ми зробили свій вибір. Далі ми почали працювати в цьому напрямку. Допомогла соціальна мережа ВКонтакті. Саме там ми знайшли однодумців та і дізналися про проблеми закладу.  Зателефонували поспілкувалися з директором школи який розповів про проблеми та запросив в гості. Цього року акція була масштабнішою. Долучитися до допомоги дітям вирішили і активісти Малинської ГО УНСО. Ми поспілкувалися з обласним керівником організації Семенівим Олексієм та Єсипчук Ольгою, які нам цього року допомогли зібрати допомогу і організувати свято.

Слідуюче наше питання ми адресували представнику ГО УНСО – Єсипчук Ользі.

- Ольго, розкажіть чому ви разом з іншими УНСОвцями вирішили долучитися до благодійної ініціативи?

Про аукціон, я дізналась ще минулого року, чесно кажучи, віднеслась скептично, адже розуміла, що допомога, що зберуть дівчата  - це капля в морі, від потреб школи-інтернату. Першим хто познайомився з дівчатами це був Олексій, потім долучилися і всі ми. Всі шукали ідеї, як краще зібрати максимальну суму і нехай це був не мільйон гривень, але… Працювали все літо, щоб зібрати кошти та придбати необхідне для дітей. Це і безпосередня участь в аукціоні побачень і реклама і проведення благодійної  дискотеки “Український БУМ” Та просто залучення спонсорської допомоги.

- Скажіть, будь-ласка, чому діти? Хіба не держава повинна забезпечувати нормальне функціонування закладу?

Ми з цього питання спілкувались з персоналом закладу, щоб Ви розуміли, що таке державне фінансування, то скажу так - по державним нормам для дитини виділяють одну пару взуття на два роки і одну куртку на чотири роки. Думаю, ні для кого не секрет, що діти швидко  ростуть. Чи вистачає державного фінансування - відповідь очевидна. Держава повинна, інше діло, що ми маємо на практиці. Але закладу дійсно допомагають благодійники і по суті на цьому й живе вся школа.

Після поїздки я зрозуміла - не все вимірюється в грошах, тим більше для цих дітей. Ці діти не грошей потребують, а батьківського тепла та уваги, на жаль, вони цього майже не отримують. Хоча в більшості дітей є  батьки, але спілкування на канікулах не замінить щоденного піклування, тим більше для дітей з особливими потребами, оскільки кожен  з них має певні проблеми зі здоров’ям.

Коли хтось чує  про “дитячий будинок”, що  перше, що приходить на думку, це те, діти різного віку бігають, граються у дворі за великим парканом. Просто в них не завжди є мама чи тато. Але за всім цим шумом та гамом ховається оголена душа кожної дитини. А в нашому закладі, навіть, не всі дітки можуть ходити. Тому коли дійсно починаєш перейматися проблемами школи-інтернату  та дітей, стає очевидно, що проблеми у дітей набагато глибші, і, часом, навіть лякають. Але  держава не в змозі подарувати всім цим дітям хоч трішечки тепла чи уваги.
          

Далі ми поспілкувалися з Семенівим Олексієм.

- Пане Олексій  ось ваша колега Ольга  розповіла про те, що потрібно дарувати дітям тепло. Як ви це бачите? Яким чином можна це зробити?

До проведення цієї акції ми цьогоріч долучили святкову агенцію з організації дитячих свят "Bastet".

Актори зробили неможливе  - подарували дітям казку. Здається звичайна казочка про Колобка на новий лад, неоднарозово чута нами в дитинстві порадувала дитячі душі. По закінченню казочки слідували майстер класи з орігамі та розфарбовування гіпсових фігурок.

Що хочеться додати на останок.

Такого роду акції допомагають людям  переосмислити цінність життя,згадати про те, що у світі стільки ще всього невідкритого і незвіданого. Тому ми закликаємо всіх небайдужих докладати максимум зусиль, бути наполегливим і старанним, і не боятися мріяти! Лише від нас самих залежить, ким ми станемо у майбутньому і який шлях оберемо.
Дітям, що ростуть без опіки та любові батьків, не завжди потрібні дорогі подарунки. Просто подаруй їм трішки уваги і частинку тепла, а натомість отримаєш набагато більше - заряд енергії і очі, які безмежно вдячні тобі за це маленьке диво в їх житті! Для них це дійсно безцінно. Втім, як і для нас самих.

Хочемо висловити подяку святковій агенції з організації дитячих свят "Bastet",  а саме -    Анні Дяді, Вадиму Поліновському, Яні Адамович, Катерині Халабурській, Юлії Хоменко, Вікторії Марченко, Дарії Маркевич, Богдану Кучеренко, Євгенії Бовсуновській, вчителю ЦДТ - Даші Білорус. Адамович Людмилі та Малин Експрес,  які надали нам транспорт, кожному, хто зробив свій вклад  в те, щоб відбулась ця поїздка.

Це було дійсно незабутньо.



 

Поділитися:

Коментарі

Логін: *
Пароль: *
Коментар: *
Відмінити
* Необхідна інформація
2015.10.12 18:49 -
робер артуа (1)
0 0
Приємно дивитись на усміхнених дітей, розуміючи їхні проблеми. Такі акції вкрай важливі і їх необхідно пропагувати та всіляко підтримувати.
Відповісти