Facebook 

 

Напишіть нам   Реєстрація    Вхід

Щоб не загубилося: Франц Куберт — той, що заснував «МОЕЗ»

31.01.2023
Малин

Зерна везуть з Гватемали та Коста-Рики: історія малинського бренду «Фенікс кава»


 П’ять років тому мешканець Малина відважився на «ароматний бізнес» і почав обсмажувати каву, яку сьогодні споживають по всій Україні

«Вулканічна суміш», арабіка «Супремо», ароматизована кава «Лісовий горіх»… Під такими назвами впізнають торговельну марку з Малина «Фенікс кава». За цим бізнесом стоїть наш молодий земляк, 32-річний Артем Штуль. Свого часу він спостерігав за культурою споживання кави по всій Європі, а згодом привіз і реалізував у рідному місті бізнес з обсмажування кавових зерен.

Про перші кроки до власної справи, філософію бренду, нюанси «ароматного бізнесу» – в інтерв’ю MALYN.MEDIA.

– Артеме, традиційне питання: що вас привело у кавову індустрію?

– У мене є закінчена магістратура по готельно-ресторанному бізнесі. Багато років працював у готелях, ресторанах, на круїзних лайнерах. У 2012-ому, коли ще жив у Європі, побачив у Гамбургу гарну локацію, де обсмажують і одразу варять каву. Ще тоді звернув на це увагу, зацікавився. Сам процес обсмажування виглядав для мене якось магічно.

За кілька років повернувся у рідний Малин і став думати, чим можу тут займатися. Не хотілося, щоб це була просто робота, чи просто бізнес заради грошей – ні. Згадав про обсмажування кавових зерен і ось уже п’ятий рік я смажу каву.

– Хто вам допомагає у цій справі?

– Моїй надійним партнером є моя дружина. На мені всі головні процеси – закупівля зерна, логістика, обсмажування. А вона допомагає із реалізацією, з рекламою, веде сторінки в інстаграмі, фейсбуці. Батьки також допомагають. Буває, можуть, розвести товар, коли мене немає на місці.

– Розкажіть, будь ласка, як ви починали?

– Дещо я вже знав завдяки роботі у Європі. Але читав також дуже багато літератури: і нашу, й іноземну. Помогло те, що знаю англійську. Потім шукав в інтернеті постачальників, порівнював ціни.

Спеціальні курси є у Києві, але їздити туди щоразу було незручно. На щастя, мені вдалося знайти вчителя чи інструктора, який приїхав до мене і навчив всіх нюансів на моєму ж обладнанні.

– Ви були першими у Малині, якщо не помиляюся…

– В обсмажуванні кави – так. Але загалом по Україні тоді був якийсь бум на цей бізнес. Хоч, як і в кожній справі, тут є свої особливості та труднощі, тому надовго вистачає лише тих, хто справді цим горить.

Найголовніша покупка для цієї справи – це машина ростер. З англійської «roast» перекладається як «смажити» – звідси й назва обладнання.

За один раз така машина може обсмажити від кілограма-двох кави до двохсот-трьохсот. У нас середньої місткості – за один раз обсмажує 10-15 кілограмів.

– Скільки часу потрібно, щоб обсмажити таку кількість зерна?

– Насправді небагато – 10,15 хвилин. Також ми додатково закупляли обладнання для запайки пакетів.

– А де саму каву закупляєте?

– Купляємо у найбільшого постачальника зеленої кави в Україні. Територіально вони у Вишневому, поблизу Києва. Там такі склади величиною як футбольне поле.

Для початку, пригадую, придбав близько 50 кілограмів кави. Так ми починали. Зараз купляємо за один раз 200-300 кілограмів, можливо, 400.

– Артеме, чому обрали назву «Фенікс кава»? Розкажіть про це.

– Як корабель назвеш, так він і попливе. Я шукав небанальну назву. Щось на кшталт «Black coffee» мене не влаштовувало. Є легенда про чарівного птаха фенікса, який згорає і відроджується з попелу. Провів паралелі з кавою, що вона також певною мірою згорає і перероджується із зерна, яке у сирому вигляді майже без смаку, а у смаженому – стає чимось яскравим та корисним. Бо у каві міститься дуже багато мікроелементів.

– А які країни походження вашої кави?

– Кава росте у так званому «кавовому поясі», біля екватора. Є кава з Африки, з Південної Америки, з Азії. Найбільш популярна – бразильська кава, колумбійська. Привозять також з Руанди та з Ефіопії – з цих країв везуть здебільшого арабіку. З Індії та В’єтнаму — робусту.

Ми закупляємо дуже різну каву, стараємося експериментувати. Обсмажуємо навіть каву з Коста-Рики, з Гватемали. Африканська беззаперечно дуже смачна.

– У вас є спеціальне приміщення?

– Так. Раніше працювали у будівлі, яка поруч з житловими масивами. Комусь подобалося, що такі аромати поширюються двором, а для когось це навпаки створювали дискомфорт. Тому зараз наш виробничий цех за містом. Там ми обсмажуємо, пакуємо та реалізовуємо каву.

– Хто зараз споживає «Фенікс каву»? Де її можна придбати?

– Це гуртові кав’ярні, магазини – зокрема, магазин на Прожекторі, на ринку є «точка», у «Копійці» на Дорошку.  «Хлібна лавка» у нас бере каву, для офісів закупляють, на СТО також беруть. 

Замовляють і у Радомишль. До війни купляли також київські офіси, зараз припинили. Якщо брати загалом по Україні, то більше купляє центральна і східна Україна, менше – західна. Мабуть, тому що там ця ніша перенасичена чи зайнята, як мінімум.

– Як змінився ваш асортимент за ці п’ять років?

– Ми придумали суміші. Бо можна пити чисту арабіку, а можна з робустою, яка дає ось цю гарну пінку, яку ми можемо бачити на еспресо. Робуста дешевша у ціні й дозволяє дещо здешевити продукт. А ми якраз ставили собі за мету зробити асортимент на різний гаманець.

Сьогодні у нас три суміші: чиста арабіка з трьох різних країн; є арабіка з робустою у пропорціях 80 на 20; і є також 60 на 40, де 60% – це арабіка, а решта – робуста. Пропонуємо й моносорти арабіки, робусти. Ціна стартує від 100 грн за 250 грамів. Кілограм можна придбати від 390 грн.

– Скажіть, будь ласка, чи плануєте розширюватися до кав’ярні?

– Не дуже люблю про плани говорити (сміється, – ред.) Звісно, хочемо «вирости» до кав’ярні. Але розумію, що це займає дуже багато часу. А кава це поки що не єдина моя зайнятість. Тому наразі ці плани відкладаємо. Коли відважимося, точно про це повідомимо нашим клієнтам. Надіюсь, нам рано чи пізно вдасться не лише пропонувати каву власного смаження, а й власного приготування.

– До речі, про приготування. Як людина, яка багато знає про каву, як радите її споживати? Поділіться секретами.

– Головне правило споживання свіжообсмаженої кави – це… свіжість. Найкраще її спожити до місяця після обсмаження. Тому я завжди раджу нашим клієнтам брати рівно стільки продукту, скільки вони зможуть випити за 30 днів. Як правило, кілограма вистачає для звичайної сім’ї. Для одного – до 250 грамів.

Щодо способу приготування, то тут все залежить від ваших смаків. Перевага кави у тому, що кожен спосіб відкриває її смаки по-різному. Можна заварювати у чашці, у турці, можна у гейзерах мока, у кавомашині.

Якщо говорити про еспресо, то у домашніх умовах смак гарно відкривається у гейзері мока. До всього, це й доволі бюджетний варіант і точно дешевший ніж будь-яка кавомашина.

– Артеме, чи не пожаліли ви, що вибрали кавову справу?

– Ні. Бачте, кава — це як хліб. Її п’ють кожного дня, не залежно від ситуації на вулиці чи в державі. А дехто навіть робить стратегічні запаси (сміється, – ред.) Тому це завжди перспективно. А помагає мені те, що я справді щиро люблю те, чим займаюся. Колись хотів знайти справу, яка буде мені в радість. І зараз щоразу, коли обсмажую каву, включаю музику у навушниках і отримую задоволення. Це тішить!

Запрошую усіх, хто ще не коштував, посмакувати нашу каву. До речі, доставка по місту – безкоштовна. Як кажуть деякі наші клієнти: після того, як спробували свіжообсмажену каву, купувати умовно «Львівську» вже не можуть. Малинська краща (сміється, – ред.)

– Хай вам щастить у вашій справі!

– Дякую MALYN.MEDIA за інтерес до «Фенікс кави». І вам всього найкращого!

Розмовляла Олена ПЕТРЕНКО

Читайте також — «Хотіла, щоб люди сюди поверталися»: інтерв’ю з власницею кав’ярні «MICHELLE» у Малині

ДЖЕРЕЛО: MALYN.MEDIA

 

 

 
Поділитися:

Коментарі

Логін: *
Пароль: *
Коментар: *
Відмінити
* Необхідна інформація