На сьогодні кількість постраждалих будинків зросла до 112, пошкоджена п’ята школа, вісім магазинів та пошта
Учора, 20 травня, ворог вперше за майже два місяці вдарив по Малину. Три ракети влучили у залізницю. Ударна хвиля пошкодила понад сто будівель. Серед усіх обстрілів, які діставалися Малину, вчорашній – наймасштабніший за кількістю пошкодженої інфраструктури.
Розмовляємо із міським головою Малина Олександром Ситайлом про наслідки ракетних ударів, пошкоджені будинки, стан жертв, а також – про відповідальність свідків, які, попри заборону, першими взяли постити відео з місця події…
– Олександре, де ви були на момент обстрілу?
– У місті був. Звісно, як і всі інші, не чекав, що нас знову обстрілюватимуть. Коли прогриміли кілька вибухів, зрозумів – сталося щось страшне. Звуки були дуже промовисті…
– Ви одразу виїхали на місце?
– Так. Ми вже маємо такий досвід, на жаль. Тому разом із правоохоронцями, рятувальниками та керівництвом приїхали на місце обстрілу. Зараз усі знаємо, що постраждала залізнична інфраструктура. Наслідки ударів дуже серйозні. Напевно найсерйозніші серед усіх інших. Проте, дякувати Богу, без лентальних випадків.
– Вчора звучала інформація, що це перший власне ракетний обстріл Малина…
– Якщо раніше нас обстрілювали з авіації, то зараз удар завдали з моря високоточними ракетами великої дальності.
– Учора звучали різні цифри щодо постраждалих будинків. Спочатку ви назвали цифру 100, потім Бунечко говорив про 50. Які підрахунки станом на зараз, на обід 21 травня?
– Зараз поясню, чому так різняться цифри. Коли я вчора записував ранкове відеозвернення, за кілька годин після обстрілу, то кількість постраждалих будинків наближалася до 60. Але вже тоді я розумів, що пошкоджено набагато більше, тому сказав «близько 100». Голова військової адміністрації вирішив бути точним і озвучив пів сотні.
Станом на зараз маємо – 112 постраждалих приватних будинків. Ракетами також пошкоджена одна чотириповерхівка. Окрім цього, постраждала також п’ята школа, вісім магазинів та приміщення поштового відділення. Попередньо п’ять будинків остаточно непридатні до проживання.
– Де зараз мешканці цих зруйнованих будинків?
– Хто де – хтось в родичів, хтось у сусідів. Ми також від себе пропонували тимчасовий прихисток у гуртожитках Житомира. Не усім такий варіант підходить, бо когось зобов’язує робота. Також у селах можемо тимчасово поселити.
– Щодо потерпілих мешканців. У якому вони стані, чи була потреба у госпіталізації?
– Там здебільшого осколкові поранення. В одного чоловіка пошкоджене стегно. Потреби у госпіталізації, на скільки мені відомо, не було.
– Яку допомогу можуть отримати від мерії мешканці пошкоджених будинків?
– Зараз працює комісія, яка фіксує всі руйнування, приймає від людей заяви та відповідні документи. Будемо формувати список пошкодженого майна і передавати його у Житомирську військову адміністрацію.
Там Департамент регіонального розвитку всю цю інформацію опрацює, скерує до нас підрядні організації, які проведуть відповідні заміри і встановлять розмір завданих збитків. І лише тоді, враховуючи усі цифри, на рівні області будуть вирішувати, якими сумами зможуть нас підтримати.
Тимчасово помагаємо мешканцям міцною плівкою. Буквально щойно привезли майже 2000 кв.м стретч-плівки з області. Можна підійти на Тараскіна, 5 і отримати.
– Скажіть, будь ласка, чи відновили електропостачання?
– Здебільшого так. Буквально декілька будинків живилися від залізниці, але, думаю, що сьогодні-завтра світло у людей вже буде.
– Комунальники прибирають ці території?
– Запропонували людям звозити все сміття на одну ділянку. Ми пізніше це вивеземо. Прибирати зараз особливо нема що.
– Вчора напевно вперше за всі випадки обстрілів малинці занадто швидко й активно почали поширювати інформацію про обстріли. З’явилося відео з вокзалу у загальноукраїнських пабліках…
– Я вам більше скажу – це відео вже було не лише в загальноукраїнських пабліках, а й за кордоном… Зараз по цьому питанні ведеться слідство, місцеві правоохоронці будуть встановлювати причетних осіб. Навіть не сумніваюся, що винних притягнуть до відповідальності. З таким легковажити не можна.
– У міських групах звучали думки, що начебто гучне відзначення Дня вишиванки у якийсь спосіб спокусило ворога вдарити по Малину. Як ви прокоментуєте це?
– Мене такі репліки дивують. По-перше, заходи до Дня вишиванки – це не свято, а патріотичні акції, щоб вкотре нагадати собі про наші символи, про наші обереги. На моє бачення, це прояв патріотизму. Мало того – наші військові першими за це виступили.
У чому тут зрада? Це цінності, за які ми сьогодні боремося. Страшно уявити, що було б, якби нас окупували рашисти. Ми б тоді за матрьошки боролися? І вишиванки нині впізнавані у всьому світі, а ми цього відрікаємося, бо, бачте, не час. То давайте тоді складемо зброю, нехай сюди зайде окупант, будемо пити з ним і пельменями закусувати. Якщо вже військові оркестри заважають…
Зраду нині роздувають горе-патріоти, які колись першими у вишиванках ходили, а як тільки прогриміло, одразу виїхали з міста. Пов’язувати День вишиванки і наліт – нелогічно, спитайте будь-якого військового. Причини інші, але розголошувати їх публічно не можу.
– Після вчорашнього дня містом пробіглася нова хвиля паніки. Водночас під час сирен на вулицях людно…
– У країні війна. Вчорашній день показав, що небезпека поруч. Що ворог й надалі непередбачуваний. Безпечно зараз хіба що за кордоном. Адже повітряні тривоги звучать по всій Україні. Якщо у вас є змога залишатися в евакуації ще деякий час, залишайтеся. Якщо ні, то, принаймні, не ігноруйте повітряних тривог. Тому що будь-яка сирена може завершитися ракетним обстрілом. Будинки та інфраструктуру можна відбудувати, а людське життя та здоров’я – дуже крихкі. Бережіть себе та своїх рідних!
Розмовляла Олена ПЕТРЕНКО
ДЖЕРЕЛО: MALYN.MEDIA
Поділитися:вологість:
тиск:
вітер: