Facebook 

 

Напишіть нам   Реєстрація    Вхід

Регулярне технічне обслуговування мереж – запорука безпечного використання газу

13.02.2022
Малин

Помер Василь Сташук – відомий поет і журналіст з Малинщини


 Василь Федорович помер на 79-ому році життя

У п’ятницю, 11 лютого, перестало битися серце нашого земляка, відомого письменника і поета, журналіста, члена НСЖУ та НСПУ – Василя Сташука. Відомо, що його поховають завтра, 13 лютого, у Малині.

Про смерть Василя Федоровича повідомив журналіст Богдан Лісовський.

«Близько години тому на 79-ому році життя в результаті хвороби зупинилося серце великого життєлюба, патріота, лауреата Огієнківської премії, письменника, просвітянина, журналіста, невтомного наставника творчої молоді та колег по красному письменству Василя Федоровича Сташука. В це неможливо повірити, не віриться, ще минулого тижня й декілька днів тому я спілкувався з Василем Федоровичем…», – написав вчора Богдан Лісовський.

Василь Сташук народився 1 січня 1944 року в селі Савлуки на Малинщині. Закінчив середню школу у Великих Кліщах Народинцького району, куди переселилася сім’я після смерті батька.

1980 року закінчив Київський державний університет імені Т. Г. Шевченка. Працював у колгоспі, шляховиком, на будовах Києва. З 1968 року — на журналістській ниві. Спочатку — в Народичах, потім — у Малині. Понад десять років редагував Брусилівську районну газету «Відродження», яка була удостоєна Почесної грамоти Української Ради Миру за підписом її голови Олеся Терентійовича Гончара (1992).

У Малині він разом зі Станіславом Шлімовичем, Віктором Крисовим, Валерієм Лісовським, Олександром Крохуном, Миколою Скуратівським, Ольгою Гурою, Людмилою Морар та багатьма іншими створив літературно-мистецьку студію «Поліська ластівка», а нині – «Посвіт» імені Івана Огієнка.

 Автор понад 30-ти книжок: поезія, проза, сатира, художня публіцистика, документалістика.

Серед них поетичні: «Глиця» (1994), «Мефістофель у Чорнобилі» (1994), «Вересневі стодоли» (1998), «Освідчення» (1999), «Неприкаяність» (2000), «Гарячий вітер» (2003), «Вибране» (2004), «Хіба я знав, що так любити можна» (2006; 2008, вид. 2-ге, доповн.), «Тітко Насте, Вашими устами я до всього світу говорю» (2007), «Нурт» (2007), «Голос спаленої трави» (2008) та ін.

З рецензіями на художні твори публікувався у газетах «Літературна Україна», «Слово Просвіти», «Українська літературна газета» «Молодь України», «Житомирщина».

Я – неминучий…

Не мину ніколи,

Навіть тоді, як в землю перейду…

(слова з поетичної збірки В. Сташука «Неминучіть»)

***

Редакція MALYN.MEDIA висловлює щирі співчуття родині з приводу смерті Василя Федоровича.

Вічна пам’ять!

Поділитися:

Коментарі

Логін: *
Пароль: *
Коментар: *
Відмінити
* Необхідна інформація