Facebook 

 

Напишіть нам   Реєстрація    Вхід

Регулярне технічне обслуговування мереж – запорука безпечного використання газу

12.03.2022
Малин

Хто такий Іван Вознюк


 Який з легкістю очорнив світлу пам’ять світлої людини

Так — це заслужений журналіст. Офіційно. Йому це звання присвоїв Віктор Янукович 6 червня 2011 року (УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 641/2011)

Хто такий Іван Вознюк? Це людина, яка більшість свого життя була комсомольсько-партійним функціонером.

Народився в Лугинському районі.

До армії працював інструктором Олевського райкому комсомолу.

З вересня 1964 по жовтень 1967 року служив у складі Групи Радянських військ у Німеччині, регулювальником, командиром відділення, звільненим секретарем комітету комсомолу батальйону.

Після армії — навчання на філологічному факультеті Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка, робота у редакції газети «Промінь» Лугинського району Житомирської області, потім — навчання у Вищій партійній школі при ЦК Компартії України,

По закінченні ВПШ — заступник, а потім редактор малинської районної газети «Прапор Жовтня» (сім років).

Газета була неодноразовим переможцем республіканських і обласних конкурсів, а 1981 року Правління Спілки журналістів СРСР нагородило редакцію дипломом Спілки і першою премією у Всесоюзному конкурсі імені М. І. Ульянової на найкращу постановку масової роботи. Тобто — газета була гарним пропагандистом — тут не про журналістику.

З 1 червня 1984 по 21 травня 1990 року — на партійній роботі.

В 1990 році за власним бажанням повернувся у редакцію газети, де працював до переходу на партроботу.

Приховав у 1990-х свій партквиток і став «розбудовником української держави» й тихенько волочив спогади про щасливе минуле в сьогодення.

Чи могла людина з таким послужним списком тоді бути неупередженим журналістом?

Моя думка — ні.

Не хочу огульно критикувати всю тогочасну журналістику. Було багато актуальних матеріалів, люди робили свою справу — посівна, передовики, «різкі» матеріали сільського масштабу, але на «лінію партії» точно не зазіхали.

25 років був редактором міськрайонної газети «Малинські новини».

Так, Іван Вознюк виявився гарним менеджером і зумів тримати газету на плаву. Але весь цей час газета була витончено пронизана наративом «какую страну просралі». Тоді був порядок, нині бардак і розбазарювання.

Так, це «заслужений» журналіст. Але погляньте ще раз на текст вище — може бути ця людина суддею? Пристосуванець (може й ідейний навіть), людина, яка увірувала в те, що кожне слово його є істиною…

Так, вже мало хто пам’ятає, а хтось вже виріс в незалежній Україні, що Вознюк — це рупор партії, це не що інше, як аналог сучасних російських провладних медіа. Він так довго цим займався, що його сутність пронизана цим.

І тут — записав себе у «голос совісті»…

У мене його крайній допис у фейсбуці викликає огиду й відразу до автора.

Хто ти, чоловіче, щоб таке вкидади? Не маєш що сказати — помовчи.

Хто ви, ті, хто бездумно кричить «фуу» й шле прокльони? Погляньте на писанину писаки — «який за чутками», «вину його не підтверджено». Це є «заслуженою» журналістикою?



Світла пам’ять світлій людині. Співчуття родині.

Володимир НЕЧИПОРЕНКО

 


MALYN.MEDIA  — нова версія сайту
ІнфоМалин — сторінка у фейсбуці
MALYN.MEDIA — телеграм канал

Поділитися:

Коментарі

Логін: *
Пароль: *
Коментар: *
Відмінити
* Необхідна інформація