Якщо вже про пам'ять…

…то 8 травня було розстріляно Василя Мелещенка, малинчанина-підлітка.

Бо була війна. Бо місто наше було окуповане.

Я нічого не пам’ятаю із біографії цього хлопчика. У школі колись розповідали, але стерлося. Шукала в мережі його портрет – не знайшла. А він же був, жив і так страшно загинув! І не було б сліду, якби у Малині не пам’ятали про нього.

Для радянської історії Василя Мелещенка зручно було втискати у сонми справжніх і несправжніх історій дітей-героїв. Для новітньої версії – тих подій ми знаємо замало. Історичний факт – він був наймолодшим учасником нашого антифашистського підпілля.

Але головне, що ми знаємо, що тоді була страшна війна, яка вбиває і нищить. І їй байдуже – кого.

Він був підлітком. Він був жертвою страхіття.

Чула від старожилів Малина, буцім його натрапили у комендантську годину і …

В історичних довідках є скупа інформація, що він був учасником партизанського руху.

Яким би і ким би він не був – його убила війна. Котра ніколи не закінчується, у котрої завжди є зацікавлені сторони. І що ці сторони втратили всі людські риси – незаперечно. Бо гинуть діти. Гинуть всі, хто трапляється в комендантський чи некомендантський час.

ПО ТЕМІ Володимир Студінський: Василько

Скільки зараз маємо дитячих втрат на сході? Скільки дітей загинуло у Сирії, Чечні?

Нашому Василькові у паркові встановлено пам’ятний знак. Він сакральний, як сказала моя подруга, теж малинчанка. Він сакральний з багатьох причин. І найсакральніше питання: а як вберегти дітей від подібного? Як? Як запобігти комендантському часові і не прогавити його настання?

І хоча знак встановлений просто у тихому куточку парку (бо місце розстрілу дитини невідоме), він встановлений правильно. Бо це нагадування має бути скрізь. Якщо зникатиме пам’ять про суть війни, пам’ятний знак Васі Мелещенка нагадає.

Василь Мелещенко. 1927-1943. День смерті – 8 травня.
Шануймося!

Ірина Кримська-Лузанчук

* * * 

Підпишіться на нашу сторінку в Facebook