Facebook 

 

Напишіть нам   Реєстрація    Вхід

Знаєте, де у Малині готують хрусткі крильця з KFC і нагетси як у McDonald’s?

26.08.2020
Малин

Малинський підприємець Артем Марченко: «Пульчінелла» стала першою у місті піцерією, яка запропонувала піцу за справжньою італійською рецептурою»


Спосіб життя сучасної людини настільки швидкий, що інколи бракує часу не лише на приготування їжі, а й на візит у ресторан чи кафе. У такому випадку чудово виручають заклади, які пропонують доставку страв на дім чи в офіс. Малинцям пощастило – вже п’ятий рік у місті успішно працює піцерія «Пульчінелла» (вул. Кримського, 11), яка ще й до всього, окрім піци, пропонує великий вибір суші. І, що найголовніше, все це – у форматі доставки.

ІнфоМалин продовжує розповідати про успішних малинців, яким вдалось започаткувати прибутковий бізнес. Сьогодні поспілкуємось із 30-річним власником «Пульчінелли» Артемом Марченком - про першу італійську піцу у Малині, непросте знайомство малинців з новими смаками та про страви, якими невдовзі здивує меню закладу. 

***

- Артеме, розкажіть, коли і у кого виникла ідея відкрити у Малині піцерію в форматі доставки?

- Цією справою мені запропонував зайнятись мій друг дитинства, який на той час вже мав за плечима закінчені курси піцейоли в Італії. Не можу сказати, що я довго вагався – можливо, прозвучить досить самовпевнено, але з малого віку люди помічали у мені підприємницькі здібності. Та й справа мені видавалась цікавою…

 Фактично одразу вирішили, що товариш керуватиме кухнею, а я ж зосереджусь на організаторських моментах. Паралельно я також вчився виготовляти піцу.

- Тобто «Пульчінелла» - стала Вашим першим досвідом у бізнесі?

- Абсолютно. До цього я встановлював відеореєстратори… Й у мене навіть відповідної освіти не має. Закінчив лише школу, але завжди мріяв займатись бізнесом і відчував у собі потенціал до власної справи.

- Якими запам’ятались Вам перші роки роботи піцерії?

- Спочатку було дуже непросто. Справа в тому, що «Пульчінелла» стала першою у місті піцерією, яка запропонувала піцу за справжньою італійською рецептурою». У нас не було ані кукурудзи, ані ананасів, до яких люди так звикли. Натомість серед інгредієнтів мали прошуто (італійська шинка, - ред.), ковбасу, сири, які нам спеціально доставляли з Італії. Тоді ми взяли на себе непросту місію: виховати у людей смак, навчити розумітись у піці, смакувати її.

Спочатку наші потенційні клієнти часто дивувались, мовляв, чому наша піца суттєво дорожча, ніж в інших піцерій, які тоді працювали. Ми терпеливо роз’яснювали, що використовуємо імпортну сировину, постійно удосконалюємо рецептуру, не дозволяємо собі використовувати напівгнилий перець, наприклад. Наголошували також, що для нас важливі якість і смак, а не об’єм реалізованої продукції. Але люди мали свої смаки, і боялись їх змінювати, боялись пробувати щось нове. Та поступово нам вдалось, можна сказати, завоювати прихильність малинців.

- Скільки часу знадобилось для того, щоб бізнес запрацював на належному рівні?

- Напевно, два роки. За цей час було різне. Якось навіть довелось позичати гроші у родичів на закупівлю сировини. Та поступово нам вдалось налагодити процес.

Ми починали у «Замку Володарів». Згодом мій товариш запропонував мені викупити його частину. Ми переїхали у нове приміщення, почали ще більше розвиватись. З’явились постійні клієнти. Так все і закрутилось.

***

- Окрім піци, Ви вже досить давно пропонуєте клієнтам суші. Як відважились на японську кухню?

- Досить спонтанно. Якось знайомив спитав, чому ми не виготовляємо ще суші. Тоді, пригадую, скептично відреагував, але потім задумався: і справді, чому? Почали з командою цікавитись специфікою приготування суші, підраховували витрати… Згодом ризикнув запустити доставку, і не прогадав.

Ми стартували 8 березня 2018-го, і, пригадую, одразу мали шалений попит на суші. Я, звісно, здивувався – по правді кажучи, не очікував. Хоча з ролами спочатку було дуже важко. Нам не вдалось одразу знайти фахівця того рівня, якого прагнув. Довелось їздити по закладам, дізнаватись усі нюанси, вчитись поспіхом... 

Але водночас радію, що сьогодні наші малинці з радістю смакують нашою продукцією. Скажу, що суші приносять нам навіть більшу частину доходу, ніж піца.

- А які позиції з меню найпопулярніші серед жителів Малина?

- Якщо говорити про піцу, то це наша фірмова «Пульчінелла» з сирами, прошуто та руколою, «Піца 4 сира» і «Піца 4 м’яса». Серед суші найпопулярніші – сет «Пульчінелла», а також класичний рол «Філадельфія» зі свіжим лососем.  

- Як заохочуєте нових клієнтів?

- Напевно, найкращою рекламою є щирі рекомендації наших відвідувачів своїм друзям та родичам. Але також у нас на постійній основі діє акція -15% до дня народження. Традиційно раз на місяць влаштовуємо акційні дні, про які інформуємо у соцмережах. Якось робили -30% знижки на все меню – у цей день, звісно, нічого не заробили, але зате потішили малинців. Також пропонуємо знижку нашим вже постійним клієнтам, які підтримують нас від початку.

***

- Скільки сьогодні працівників маєте у штаті?

- На даний момент десятеро. Чотири сушиста, двоє – на піці, двоє – на доставці, один заготовляє і також прибиральниця. Дуже ціную наш колектив, бо знайти сьогодні гідних працівників непросто, а то й взагалі неможливо. Та й темп роботи в нас шалений. Але радію, що між нами склались дружні стосунки, навіть родинні.

Мені не близька диктаторська модель керівництва. Ставлюсь до усього колективу, як до близьких друзів. У нас не має штрафів, ми завжди виручаємо один одного, мотивую працівників преміями. Звичайно, бувають конфлікти. Але в нас робота дуже напружена і нервова. Часто трапляється, що не встигаємо через велику кількість замовлень. Але швидко домовляємось. Це надзвичайно цінно!

- Артеме, як вважаєте, велика кількість замовлень впливає на якість кінцевого продукту?

- Ми з самого початку постійно працюємо на добрий результат. Я прискіпливо підходжу до цього питання, бо для мене категорично важливо, щоб клієнт залишився максимально задоволеним. Але, звісно, є людський фактор, і піцайола чи сушист можуть помилитись, та ми завжди намагаємось виправити помилку і не допустити аналогічних ситуацій у майбутньому. Словом, тримаємо марку. 

***

-Із вашого досвіду, чи створює сьогодні держава умови для ведення малого і середнього бізнесу?

- На сьогоднішній день Україна лише на початку цього шляху. Десь тільки-тільки починають з’являтись якісь привілеї для підприємців. А загалом все непросто – податки величезні, комунальні послуги не менші, оренда теж завищена, як на мене. Постійно потрібно ризикувати, відчувати ринок, розвиватись.

Якщо хтось думає, що відкриє свій бізнес і дальше тільки рахуватиме прибутки, він помиляється. У мене, наприклад, останній вихідний був десь місяці два тому, якщо не більше. Я постійно у праці – стою на процесі, пакую, доставляю, прибираю, їду за сировиною. І абсолютно цього не соромлюсь. Адже сьогодні «Пульчінелла» - це справа, яка стала фактично вже стилем мого життя. Простіше було б, напевно, піти в торгівлю і перепродувати джинси, але не зважаючи ні на що, дуже радий, що знайшов себе саме у сфері харчування. З іншою роботою себе вже не асоціюю.

- Чи відчуваєте конкуренцію з іншими закладами?

- Звичайно, але в позитивному значенні цього слова. Йде боротьба за клієнта, за його увагу та повагу. Вважаю, що конкуренція – це такий собі двигун якості та постійний стимул рухатись вперед, розвиватись. Бо монополізм дуже погано впливає на результат роботи. Але водночас я «за» здорову та чесну конкуренцію. А так не завжди виходить. До прикладу, у Малині є люди, які виготовляють суші на дому. З ними по ціні нам важко конкурувати. Оскільки вони не платять ані податків, ані оренди, не мають справ з обов’язковими перевірками тощо. Тому у них і нижчі ціни.

- Поділіться своїми планами на майбутнє. Плануєте розширятись?

- Ми вже давно хочемо запустити бургери власного виробництва і лапшу. Аналогічно – у форматі доставки. Адже ми перші почали пропонувати доставку їжі у Малині, і це є нашою родзинкою. Взагалі ще раніше планували запускати нові напрямки, але наразі бракує персоналу. Щодня маємо велику кількість замовлень і просто банально не вистачає часу. Та сподіваюсь, що невдовзі зможемо здивувати малинців цікавими новинками.

Розмовляла Олена ПЕТРЕНКО


Нагадуємо, раніше ІнфоМалин розповідав про малинського фермера Олександра Сільченка і його фруктово-горіхові плантації; про автора і виконавця пісень Михайла Тараскіна, який пише пісні понад 30 років; про засновника тюнінг-ательє Максима Грунського, який починав у Малині, а сьогодні обшиває авто з Монако, та про власника «Хлібної Лавки» Василя Коваленка, який познайомив малинців із хлібом за кращими італійськими та французькими рецептами.

 ***

 

 

 

 

Поділитися:

Коментарі

Логін: *
Пароль: *
Коментар: *
Відмінити
* Необхідна інформація