Facebook 

 

Напишіть нам   Реєстрація    Вхід

Знаєте, де у Малині готують хрусткі крильця з KFC і нагетси як у McDonald’s?

Марія Хімич (Сівоха)

Блогер

16.05.2014
Індикатор для «діаманта»

Я зайшла в приміську маршрутку з дитиною і віддала водієві 20-ти гривневу купюру:

«Один».

Водій відрахував здачу – 17 гривень. Я озираюся – під дверима маршрутки стоять мій свекор і сусід та очікувально дивляться на мене. Останньому віддаю 5 гривень – він попросив у мене, на куриво не вистачало, а вуха пухнуть. Решту, 12, швидко вкладаю в руки свекру, бо йому сьогодні треба з’їздити в Житомир. Двері зачиняються, маршрутка рушає, а я вмощуюся біля дитини. Мені стає смішно.

Ці двоє чоловіків – один підстаркуватий, інший – в літах, чекали від мене подачки. Бо самі не можуть заробити. Бо так зручніше – заглядати комусь у руки. Жінка їх народила, жінка їх покохала, жінка їх прогодує, жінка їх поховає. Жінка – від слова «жити», а чоловік – від слова «ч'о?».

Минулої зими, теплої, ватяної зими, в складі свити одного начальника побувала в маленькому селищі. В установі, де працювали лише жінки, одна пані запитала: «А хто цей гарний чоловік?». Їй прошепотіли: «Це ж N.!». Пані зачудовано завмерла

Читати решту →
Автор: Марія Хімич (Сівоха) - Всі блоги
24.03.2014
Майже з натури: Гопники

Житомирські гопники…

Не знаю, які вони в Києві, Тернополі чи Донецьку. Але щось мені підказує, що скрізь вони загалом однакові. Так ось, гопники. Коли вони ледь виживають, підробляючи різноробочими в малих підприємців, увечері стиха або не дуже знімають стрес літрушкою пивця, то в принципі являють собою зразок більш-менш добропорядного пересічного українця з освітою на рівні «бурси».

Набагато страшніше, коли гопота вибивається, так би мовити, «в люди». Ні, це не означає, що вони закінчують Житомирський державний університет ім. І.Франка, Житомирський державний

Читати решту →
Автор: Марія Хімич (Сівоха) - Всі блоги
21.02.2014
"Напийся, кому кажу!"

Нині наші земляки нагадують антилопу з популярного відеоролика: побачивши лева, тварина від страху починає хаотично скакати в різні боки, врешті-решт з усієї сили вдаряється лобом об стовбур єдиного в пустельній місцевості дерева, й падає замертво до ніг хижака.

Погляньте навколо: черги за хлібом, іншими продуктами, до банкомату, банківської установи. Сьогодні в магазинчику навпроти "ЕКО-маркету", що на вулиці Черняховського, було не проштовхнутися,

Читати решту →
Автор: Марія Хімич (Сівоха) - Всі блоги
23.01.2014
Житимир. Майдан

Коли до мене телефонує свекруха, яка працює в Москві, то її перше запитання не як там поживає її кохана онучка, а: «Маріє, розкажи, що там в Україні робиться?».

І я розповідаю те, що почула з новин телевізійних каналів та прочитала в постах моїх хоробрих френдів із «Фейсбуку», які стоять на Майдані в Києві. Потім кажу: «У Житомирі – все тихо. Тут не воюють».

Але моїй свекрусі начхати, як там Житомир. Звісно, що в ньому тихо й глухо! Ось Київ…

Читати решту →
Автор: Марія Хімич (Сівоха) - Всі блоги
03.12.2013
Факін борці за справедливість

Коли я кудись збираюся іти й співробітники мене запитують, куди саме, відповідаю: «Іду боротися за справедливість». Усі регочуть із цього, і я з ними – за компанію. Хоча насправді я не жартую.

Нещодавно побувала на одному підприємстві, де збирала інформацію для статті, і тамтешній директор мене запитав: «Сподіваюся, ви об’єктивно висвітлите нашу проблему?». Я сказала: «Звісно. Журналісти завжди об’єктивно висвітлюють проблеми в суспільстві».

Директор залився сміхом, аж затріщав його одяг.

Читати решту →
Автор: Марія Хімич (Сівоха) - Всі блоги
29.10.2013
ШопінгоМаня

Як же добре жилося в селах ще якихось сто років тому! Хочеш гарно одягнутися – ось перед тобою основний тренд сезону, який залишився незмінним за останні двісті літ: для жіноцтва – рясна спідниця, вишита сорочка і червоні чобітки, а для вічномолодих парубків – широкі шаровари, вишита сорочка і червоні шкари. Ех, і жодних тобі погано вбраних, лише хіба – бідно, якщо не заробили в пана, чи десь там деінде, як розказував Іван Нечуй-Левицький.

Сьогодні в Україні найбільше погано і бідно вбраних, бо щоб побалувати себе вишуканим одягом непідроблених світових брендів, доводиться жити з однією ниркою.

Читати решту →
Автор: Марія Хімич (Сівоха) - Всі блоги
21.09.2013
Дочки-матері

Ви помічали, що дівчатка-дошкільнята більше морально готові до материнства і сімейного життя, ніж 25-річні дівулі?

Зрозуміло, що діти наслідують батьків в усьому. Проте в цьому є щось глибше, щось, на рівні генів.

Читати решту →
Автор: Марія Хімич (Сівоха) - Всі блоги
10.09.2013
Мої недолітки та перестарки!

Коли я навчалася на четвертому курсі університету, мій майбутній чоловік, старший на два роки, полюбляв мене «дратувати» запитанням: «Які в тебе плани на майбутнє?».

 Це запитання вгонило мене в депресію, мов автівку – в цегляну стінку на швидкості двісті кілометрів на годину.

Читати решту →
Автор: Марія Хімич (Сівоха) - Всі блоги
12.08.2013
Жіночки

Стою біля віконця в реєстратурі лікувального закладу N. За мною пришвартовується жіночка «зрілого досвідченого» віку, одягнена в стилі звичайної житомирської городянки.

- Сьогодні набагато менше хворих, ніж було в понеділок, - зауважує жіночка.

- І справді, - погоджуюся з нею, - зазвичай до тутешньої реєстратури вишиковується черга в тридцять осіб.

Читати решту →
Автор: Марія Хімич (Сівоха) - Всі блоги
26.07.2013
Та вона ж культурна була!

Це – розшифрований запис інтерв'ю із 14-річним Орестом (ім’я змінено з етичних міркувань), мешканцем одного із сіл Житомирської області, який лікувався в Житомирському облшкірвендиспансері від сифілісу. 

Без  цензури, як то кажуть, висновки робіть самі.

Читати решту →
Автор: Марія Хімич (Сівоха) - Всі блоги
16.07.2013
Феномен українського хамства

Написати дану статтю мене спонукала чисто споживацька егоїстична потреба мати приємний зручний сервіс під час купівлі (отримання) товарів і послуг.

В Україні відсутня культура обслуговування. Певні кроки в цьому напрямку робляться, але якісь вони зовсім непевні. Гадаю, цей релікт залишився з часів совкового минулого, коли вулицями ходили тиранозаври, котрі зовсім не мали уявлення про найелементарнішу люб’язність і звично пожирали тих, хто мав менші зуби.

Читати решту →
Автор: Марія Хімич (Сівоха) - Всі блоги
09.07.2013
Добрий дядечко

Надворі – чудова погода і я з дочкою вийшла погуляти на вулицю. Там уже дихали свіжим повітрям молода матуся С. із трирічною донькою В. і півторарічним синочком Д.

Недалеко від будинку сусіда стояв джип, а біля нього ошивався добродушний на вигляд дядечко-водій років за сорок. Хлопчик захоплено оцінив автівку і пішов просто до неї.

Читати решту →
Автор: Марія Хімич (Сівоха) - Всі блоги
06.07.2013
Ми, дебіли

Про що востаннє ви говорили зі своїми батьками?

Зі своєю мамою загалом базікаю по телефону. І найперше мама запитує, чи все «в порядку». Я її запевняю, що так, усе просто чудово. Хоча частенько трапляється, що все діаметрально протилежно. Потім мама детально розказує, що саме сьогодні приготувала, іноді повідомляючи рецепт страви: «Ой, капусти стушкувала і борщ зелений, такий смачнющий, зварганила». Одразу ж мама інтересується, що і я зварила цього дня.

Читати решту →
Автор: Марія Хімич (Сівоха) - Всі блоги
01.07.2013
Влада, яка ловить мишей

У мене вдома живе падло-кіт. Взагалі-то його звуть Містер Тайсон (по-свояцьки – Няня), адже він із витрішкуватої випещеної породи британських котів. Проте через препаскудні манери домашнього улюбленця найчастіше ми звертаємося до нього саме так.

У Містера Тайсона дуже багато спільного із нашою рідною вкраїнською владою, яку якнайкраще характеризує словниковий ряд на літеру «Д»: Донецьк, дерибан, дурень, дятел, дорога, дірка, дорогий, донкіхоцтво та інші не менш солов’їні лексеми.

Читати решту →
Автор: Марія Хімич (Сівоха) - Всі блоги
26.06.2013
Усі жінки – відьми, всі чоловіки…

Районне управління праці та соціального захисту населення (в народі – «совбез»), як і кожна державна структура – оаза ще радянської бюрократії.

До неї не можна ввійти, не обклеївшись різноманітними папірцями - довідками-«справками», ксерокопіями всіх можливих документів та не озброївшись справді буддиськими спокоєм та всепрощенністю.

Але, бляха, як можна витримати, коли знову треба чергову ксерокопію ще якогось документа

Читати решту →
Автор: Марія Хімич (Сівоха) - Всі блоги